Новини / Аналітика / Без права на самооборону.
24 серпня 2009, 19:11
Розмір шрифта: А А А

Без права на самооборону.

Без права на самооборону. , ринок засобів самооборони, магазини, зброя, торгівля
Без права на самооборону.

Розпал літа — традиційно жвавий час на ринку засобів самооборони та мисливських рушниць. Зазирнувши до київських магазинів зброї, я очікувала побачити там небувалий ажіотаж, оскільки прогнозоване зростання безробіття від 1,5 до 3 мільйонів чоловік, на думку аналітиків, має спровокувати різкий сплеск злочинності. А вона, як правило, викликає бажання громадян захищатися та озброюватися…
Продажі зростають

Дивовижно, але ніякого особливого пожвавлення в місцях торгівлі зброєю я не помітила.

«Фінансова криза та пов’язані з нею тенденції не можуть поки що вплинути на зростання легальної торгівлі зброєю самооборони, — коментує заступник голови президії Всеукраїнської ради українського товариства мисливців і рибалок Анатолій Пащенко, — оскільки засоби самооборони в нас, як і раніше, продаються тільки вузькому колу осіб. Це співробітники МВС, прокуратури, судів, митниці, а також журналісти. За останній час ця категорія осіб не розширювалася. Водночас продажі всіх видів зброї стабільно зростають, від початку кризи вони піднялися на 20—25%…»

Що ж відбувається сьогодні на ринку?

Україна — унікальна держава, де закон про зброю впродовж останнього десятиріччя розглядало кожне нове скликання Верховної Ради, із завидною регулярністю відхиляючи будь-який законопроект.

Водночас закон про зброю прийнятий у всіх європейських країнах і практично в усіх країнах СНД. У Росії, наприклад, він існує з 1995 року.

Про те, що зростання ринку торгівлі зброєю самооборони (яку соромливо називають «засобами») у нас штучно стримується, свідчать такі факти: в Україні сьогодні практично не існує торговельних точок, які торгують виключно зброєю під гумову кулю, газовими пістолетами і т.п. Це економічно невигідно підприємцям, оскільки площа для таких товарів у магазинах мисливських і рибальських речей вичерпується одним-двома невеличкими прилавками. Завозити ж зброю самооборони в більшій кількості просто немає сенсу — через вузьку категорію осіб, які мають право на його придбання, це пуста витрата торговельних площ.

Так і виходить, що засоби самооборони ходять у пасинках у мисливської зброї, приліпившись від безвиході до магазинів зовсім іншого призначення.

Цікавий і такий факт: сьогодні в Україні відкриваються багато магазинів рибальських товарів, оскільки їм не потрібна спеціальна ліцензія на торгівлю.

Тим часом кількість магазинів зброї (хоча й мисливської!) зростає повільно: у багатомільйонному Києві їх сьогодні близько п’ятнадцяти. Необхідність отримання жорсткої ліцензії МВС на право реалізації вогнепальної зброї відлякує підприємців від цього бізнесу.

Не у кращому становищі й вітчизняні зброярі: їхні ряди останніми роками зовсім не поповнюються. Казенні підприємства НВО «Форт» (м. Вінниця), СП «Шмайсер» (Київська обл.) і ще кілька менш помітних підприємств контролюють увесь ринок засобів самооборони, оскільки торгувати на ньому продукцією іноземних виробників заборонено. Це лише близько 20% загального ринку зброї, інші 80% припадають на мисливську та пневматичну зброю виключно європейського та російського виробництва.

Навіть обмежившись виробництвом засобів самооборони, вітчизняні виробники могли б збільшити ринок у десятки разів — якби депутати належним чином оцінили кримінальну ситуацію в країні, а українці отримали право купувати пістолети під гумову кулю…
Клуб мільйонерів

Позбавлені права на самозахист громадяни все ж таки примудряються озброюватися: дехто купує зброю на чорному ринку, який при такому стані справ не може не існувати. Дехто поповнює ряди мисливців, оскільки мисливську рушницю може придбати кожен громадянин України, якщо йому виповнилося вісімнадцять років, він не має конфлікту із законом і проблем зі здоров’ям. Природно, таку
зброю купують теж із дозволу, але одержати її набагато легше, бажано тільки вступити… до клубу мільйонерів.

«Мисливська зброя пов’язана з імпортними операціями, і тут є об’єктивні труднощі, пов’язані зі зростанням курсу валют і нових митних ініціатив, — розповідає комерційний директор фірми «Мисливпромпостач» Валерій Чайка. — Працювати з імпортом стало складніше, різко скорочується асортимент. Змінився не попит — змінилися ціни та купівельна спроможність громадян. Якщо до кризи мисливська зброя середнього класу коштувала 15—16 тисяч гривень, то нині у півтора разу дорожче. Природно, що за такою ціною вона вже нікого не цікавить — у людей є більш нагальні потреби.

Цінова ситуація зі зброєю самооборони більш стабільна, оскільки вона вітчизняного виробництва. Наприклад, пістолет «Форт» коштував 2200 гривень, нині трохи більше за 3 тис…

Утім, самі продавці зброї не приховують: усі ціни порівняно з минулим роком зросли на 30—40%. Вітчизняні виробники посилаються на подорожчання металу та енергоносіїв, що відбилося на кінцевому продукті.

Якщо зазирнути в історію, то полювання за всіх часів було привілеєм заможних людей. Сьогодні в Україні воно стало привілеєм найзаможніших громадян, оскільки лише придбання відповідної зброї та екіпірування вимірюється астрономічними сумами. Йдеться не про елітну чи антикварну зброю, якою в нас практично ніхто не торгує і ціни на яку (наприклад, мисливську рушницю) виражаються сотнями тисяч умовних одиниць. При створенні такої зброї враховується статура замовника та виготовляється вона не один рік. Багата інкрустація з дорогоцінного металу, ювелірне гравірування — усе це по кишені лише тим замовникам, які їдуть купувати її на збройові заводи Західної Європи.

Пересічному українському мисливцю теж потрібно мати чималий капітал — навіть мисливський ніж може коштувати тисячі гривень, не кажучи вже про рушниці, а чимало завзятих мисливців мають по кілька зразків, для різних видів полювання.

Щорічний внесок у мисливський клуб коштує 100 гривень, сезонна картка відстрілу качок — 120 гривень, а ліцензія для полювання на більш велику дичину – значно дорожче. Наприклад, на кабана — 5 тисяч гривень, оленя — 20–30 тисяч… До цього варто додати вартість доволі дорогих патронів, спеціального одягу та багато чого іншого, що може стати в пригоді мисливцю.

Проте торгувати мисливським товаром, на думку підприємців, нині більш прибутково та перспективно: людей, які мають можливість придбати мисливську зброю, усе-таки значно більше, ніж тих, кому дозволено носити зброю самооборони.

Проте й серед тих, хто купує мисливську зброю, чимало тих, хто обмежуються придбанням однієї недорогої рушниці, не беручи участі в полюванні. Статистика стверджує, що з двох мільйонів гладкоствольних рушниць, зареєстрованих в Україні, значна кількість купується задля захисту власного будинку…
У «кам’яному мішку»

Що сьогодні відлякує підприємців від торгівлі зброєю, зокрема, й самозахисту? Попри те що, за негласною оцінкою, рентабельність цього виду бізнесу наближається до 30—40%, що він стабільний, і за умов кризи почав активно підніматися, увійти «із боку» у цей ринок практично дуже важко. Відкрити нові місця торгівлі можуть хіба що підприємці з великим досвідом роботи в комерційних структурах, із давніми зв’язками та перевіреними постачальниками.

Крім того, відкриваючи магазин, економічно вигідно облаштовувати в ньому тир — це пожвавлює торгівлю й дає додаткові прибутки. А такий вид діяльності в центрі міста відкрити нелегко. Тому серед підприємців виникла мода відкривати заклади на околицях, а там свої недоліки — туди заглядає далеко не кожний клієнт…

Торгівля зброєю вимагає й особливого облаштування торговельної точки.

«Не кожному відомо, що будь-який збройовий магазин має бути оснащений засобами спеціального захисту, — коментує заступник генерального директора виробничо-комерційної фірми «С. Марія» Олександр Пащенко. — Тому, крім витрат на закупівлю товару, необхідно вкласти солідні кошти на облаштування приміщення згідно з технічними вимогами органів, що видають ліцензії, а також створити дизайн експонування різноманітних видів зброї. У нашому магазині, як і належить, є спеціальне приміщення, в якому немає вікон, — так звана збройова кімната. В її стінах вкладено сталеві грати і є укріплені подвійні вхідні двері, обладнані потужними запорами, які відкриваються вранці під час виносу зброї на прилавки, і ввечері — для її збереження після закриття магазину. Персонал торговельної точки дуже втомлюється, тому що двічі на день доводиться власноруч переносити велику кількість доволі важкої зброї. Хотів би зауважити, що зброя для самооборони на Заході продається в звичайних маркетах, без особливих пересторог…».

До речі, відповідно до класичних вимог безпеки, збройова кімната має бути як такий собі кам’яний мішок, де товщина стін, стелі та підлоги не менше 360 мм. Використовуючи бетонні стінові блоки можна обмежитися товщиною в 200 мм, залізобетонні панелі — не менш як 180 мм.

Зрозуміло, що магазин, розташований на першому поверсі стандартного житлового будинку, не може відповідати таким вимогам, тому встановлюють металеві грати, які повинні бути не тільки в стінах, а й на вікнах.

Така «прикраса» явно не сприяє створенню привабливого іміджу магазину, тому бізнесменам доводиться попрацювати з відповідним декором — жалюзі, штори, декоративні рослини.

Утримувати збройовий магазин у тісноті теж не можна — торговельний зал повинен бути відповідної площі, бажано
120—200 кв. м. Це надає можливість виставити мисливську та пневматичну зброю, засоби самозахисту, холодну зброю, спецодяг і різноманітні аксесуари окремо.

Скромніші магазини продають велику зброю на відкритих прилавках за спиною продавця, а більш «розкручені» — у скляних вітринах торговельного залу, наприклад, у так званих збройових стелажах — пірамідах, де зброя виглядає особливо ефектно. Дехто навіть встановлює куленепробивні та ударостійкі вітрини.

Оскільки контингент клієнтів – доволі заможні люди, інтер’єр магазину має бути відповідним, тобто маскувати зневажливе, навіть первісне ставлення нашого суспільства до покупців такого товару.

В усьому світі для оформлення мисливських магазинів існує класичний стиль: шкіра та металева інкрустація, натуральне дерево, сукно та замша. Можна, звичайно, обійтися замінниками, але це буде вже не той «коленкор».

Особлива увага в таких магазинах приділяється підсвічуванню товару…

Звичні для радянських часів опудала тварин уже не в моді: збирають пил, міль та інших паразитів, мають специфічний запах. Та й таксидерміст як на нинішній час рідкісна професія. Так само виходить із моди колись поширений формат торгівлі «мисливські речі та риболовля» — останню витісняє зброя самооборони, примусивши відмежовуватися в окремий бізнес.

Аби хоч якось окупити великі витрати, бізнесмени мають шукати способи додаткового заробітку: хтось приторговує супутнім товаром, хтось надає допомогу в підготовці документів для оформлення ліцензії та консультує у виборі зброї, хтось робить дрібний ремонт. У якості маркетингової розкрутки створюють клуби мисливців при магазинах або співпрацюють із турбазами та лісовими господарствами для організації полювання.

Ідея створення інтернет-магазинів, на які багато хто покладав надії, схоже, себе не виправдала: вона зачахла, оскільки зброя такий товар, який потрібно потримати в руках, помилуватися ним на власні очі.

Залишаючи дорогі мисливські рушниці й недоступні широкому колу населення засоби самозахисту як іміджеву складову магазину, продавці одержують основний прибуток за рахунок торгівлі боєприпасами, газовими балончиками й дрібним супутнім товаром.

Витрат і клопоту в них сьогодні ґвалт скільки, бо ліцензію на торгівлю зброєю з повним пакетом дозвільних документів потрібно поновлювати кожні три роки. Крім того, є необхідним оформлення спеціальної ліцензії на кожну, навіть невеличку партію одержуваного товару…

А у відповідь, по той бік прилавка, лунає крик обурення пересічного українського покупця, який у період фінансової кризи та розгулу злочинності не має достатньо коштів для купівлі дорогої мисливської зброї.

І не має особливого, «позахмарного» права придбати недорогу та доступну в усьому світі зброю самооборони…

ВКонтакте Buzz Live journal Facebook Twitter

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишою і натисніть CTRL+Enter
Лист у редакцію
Ви не авторизувались.
Якщо у вас вже э обліковий запис ВКурсе.ua, увійдіть або зареєструйтесь.
ваш коментар:

Читайте також:

IT-ринок праці: сисадміни в активному пошуку

30 жовтня, 10:22

Останні новини за сьогодні: