Німеччина демонструє приголомшливі результати. З березня по травень річні темпи зростання обсягу виробництва склали 26%. Mercedes, BMW і Audi збільшують обсяг продукції, що випускається. Економічне зростання в другому кварталі може досягти 5.2%.

Жан-Клод Тріше, голова Європейського центрального банку, назвав це «економічне диво» доказом стійкого відновлення Європи. Це не так. Випереджаючі індикатори ОЕСР за червень скоротилися в Італії, Франції, Китаї та Індії. МВФ очікує, що цього року економіка Іспанії скоротиться на 0.4%. Фонд знизив свої прогнози по Єврозоні на 2011 рік з 1.5% до 1.3%. За його словами, «різко зросли ризики нового спаду».ЄЦБ не бажає мати з МВФ нічого спільного. У меморандумі Бундесбанку назва фонду розшифровується як «Inflation Maximizing Fund» (фонд, який підвищує інфляцію). «МВФ невірно оцінює реальну обстановку в Європі», — заявив затятий прихильник ЄЦБ Юрген Штарк. Однак слід пам‘ятати, що той же скромний ЄЦБ підняв ставки в липні 2008 року, напередодні краху Lehman, коли половина Європи вже загрузнула в рецесії, помилково прийнявши дефляційний стрибок цін на нафту за інфляційну спіраль 70-х рр, що зароджується … Чи захоче хтось повірити йому знову? Схоже, так. Німеччина йде в авангарді «ударників»Європейського валютного союзу, але для відстаючих країн «Середземноморського клубу» це, скоріше, прокляття, ніж підтримка. Німеччина отримує вигоду з валюти, яка так само незбалансована, як китайський юань, хоча члени ЄВС заперечують цю меркантильну перевагу. Грубо кажучи, Німеччина впливає на Іспанію, Італію і Францію так само, як Китай — на решту країн світу, стримуючи свій валютний курс.

У випадку Європи правила стримування зафіксовані в міжнародному праві ЄС. Німеччина не плела таємні підступи. Німці ніколи не прагнули до євро. Саме країни, що потрапили сьогодні в пастку ЄВС, колись нав’язали цей проект Берліну. У результаті сьогодні ми спостерігаємо неспроможну соціально-стратегічну ситуацію, коли в Німеччині рівень безробіття падає 12 місяців підряд до 7.5%, а в Іспанії — стрибає вгору до 20%. Ця величезна різниця, а разом з нею — прірва між умовами життя, виникла всього за два роки. Запіздніла хвиля німецької стриманості щодо заробітних плат, нарешті, накрила ЄВС з головою. Та ж хвиля починається і в Іспанії, але її ефект буде протилежним, бо спад на ринку нерухомості країни тільки набирає силу. До цих пір хтось приймає бажане за дійсне, але справа в тому, що криза на ринку житла в Іспанії ледве почалася. Консалтингове агентство в Мадриді RR de Acuna вважає, що надлишок житлових об‘єктів досягає 1.6 млн. Буде потрібно шість років, щоб від нього позбавитися. І, навпаки, Ганц Вернер Сінн з німецького Інституту IFO стверджує, що його країна на порозі житлового буму. «Німеччина вийшла переможцем з кризи», — заявив він. Контраст буде ставати помітніше, тому що Німеччина до всього іншого виграє від девальвації євро проти долара, юаня, ієни, рубля і навіть фунта (останнім часом). Євро впав приблизно на 20%. Це врятувало 80 000 об’єктів німецької геліоенергетичної промисловості від знищення китайськими конкурентами. Слабкий євро робить нерівномірний вплив на країни ЄС. Німецький експорт тісно пов‘язаний з Азією та Америкою. Чого не скажеш про Іспанію. Щоб ця країна з її закритою економікою відчула полегшення, євро повинен коштувати 80 центів.

Поточна ситуація — це дзеркальне відображення 2008 року, коли ЄЦБ підвищив євро до $ 1.60 проти долара. Це призвело до того, що Німеччина пережила більш різке зниження обсягу виробництва, ніж Іспанія та Франція. Крім усього іншого, Німеччина виготовляє продукцію для багатих, займаючи прибуткову нішу у світі, де держави надають компаніям фінансову підтримку. Судячи зі статистики, багаті відчувають себе ще краще, ніж два роки тому. Червень став для Mercedes найвдалішим місяцем за всю історію існування компанії. Обсяг продажів у США підскочив на 25% в порівнянні з попереднім місяцем. Продажі моделі С-класу виросли на 106%. У той же час мільйони людей втратили роботу в США тільки за останні два місяці. Трудовий арбітраж під впливом глобалізації став приймати менш вигідні для західних працівників рішення. Коефіцієнт Джині, який вимірює нерівність доходів, близький до історичного максимуму майже в усіх західних країнах. Демократія виправить ситуацію, коли маятник почне свій рух назад, але поки Німеччина активно сприяє зростанню Джині.

У кінцевому рахунку, процвітаюча Німеччина підніме Іспанію та Італію з колін, тому що німецькі компанії передають їм свої контракти, але процес буде болісно повільним. Існує небезпека, що прірва між північчю і півднем стане ще ширше, перш, ніж почнуть діяти стимулюючі заходи. А це означає, що не виключені сильні політичні заворушення. Члени ЄЦБ з Німеччини не прагнуть робити ласку країнам «Середземноморського клубу». Д-р Штарк відмахнувся від призову МВФ «збільшити» розмір ЄЦБ облігацій після покупки грецьких і іспанських облігацій на суму 59 млрд. євро (£ 49 млрд.). «Якщо ситуація налагодиться, немає ніяких підстав продовжувати цю програму», — сказав він. У такому випадку Іспанія приречена на ще більш глибоку рецесію. При загальному осмисленні ситуації стає ясно, що МВФ заварив дуже круту кашу. У його Огляді світової економіки говориться, що до 2015 року профіцити Німеччини, Китаю і Японії виростуть з торішніх $ 586 млрд. (£ 377 млрд.) до $ 758 млрд., назавжди увічнивши дисбаланси, які призвели до кредитної кризи. Брайан Рідінг з Lombard Street Research вважає, що якщо це трапиться, нас чекає неминучий спад, тому що англомовні держави і країни «Середземноморського клубу» з дефіцитом не можуть і далі накопичувати борги. Вони повинні скоротити витрати, і тоді світовий попит піде в гору. Але МВФ сам собі суперечить. Берлін веде себе як провінціал, розділяючи дисбаланси на хороші (профіцит Німеччини) і погані (дефіцити США і країн Середземномор’я). Цей дитячий погляд на світ не мав ніякого значення до тих пір, поки ринкові сили могли раз на кілька років проводити ревальвацію німецької валюти для збереження добрих відносин з іншими країнами Європи. Тепер же він грає вкрай важливу роль, бо ЄВС перекрив всі шляхи до відступу.

Амброуз Еванс-Прітчард