Новини / Аналітика / Головне — розпочати бійку?
6 лютого 2008, 08:33
Розмір шрифта: А А А

Головне — розпочати бійку?

Головне - розпочати бійку?, СОТ, Всесвітня торгова організація, Україна, світовий ринок
Головне — розпочати бійку?

Наполеон колись сказав: «Головне – розпочати бійку, а там — подивимося». Можемо з гордістю констатувати – Україна вже в Європі. Ну, не географічно, а економічно – післязавтра, 5 лютого, в 16.15 в Женеві відбудеться церемонія підписання документів про прийом України в члени Світової організації торгівлі. І це вже не голослівне твердження Віктора Андрійовича (він, якщо пам’ятаєте, три різні дати називав – і кожного разу «абсолютно точно»), і не піар від Тимошенко, як вважає багато хто, а порядок денний засідання Генеральної Ради СОТ на 5 лютого, розписаний щохвилини.

Правда, підписання документів про прийом і реальне входження до СОТ – дві різні події, між якими пройде від двох до семи місяців. Процедура така – протягом шести місяців (тобто не пізніше 4 липня 2008 р.) парламент має ратифікувати ухвалене рішення, і лише через 30 днів після цього Україна може вважати себе повноправним членом Світової організації торгівлі.

Ейфорія з приводу того, що Україна хоч в чомусь обігнала Росію – і не ховається. Тепер-то Київ одержить додаткові козирі в переговорах щодо газу – а якщо Москва не піде на значні поступки, то, як завірили нас на Банковій, не бачити їм членства у СОТ як своїх вух. Ну, тут усе зрозуміло – згідно з правилами, претендент на членство має підписати двосторонні угоди зі всіма країнами-учасниками. Таким чином, Росію чекають важкі переговори з Україною.

Але, мабуть, окрім зайвого козиря в боротьбі з Кремлем і купою дешевих товарів із заходу, позитиву для України від вступу до СОТ – не так вже і багато. Якщо він взагалі є.

Безперечно, середньостатистичний українець майже відразу ж відчує на собі всю красу входження в організацію – в однаковій мірі, як і економіка держави, відчує на собі всі «тягарі та злидні», пов‘язані з цим кроком. Правда, позначиться негатив на населенні лише через кілька років, а тому сьогодні, напередодні виборів, політики вважають за краще дати народу, умовно кажучи, «дешеву ковбасу», ніж сказати правду. А правда – не така вже й веселкова, як про це говорить Банкова і повторює услід за нею Кабмін.

Не приводитимемо безліч різних думок експертів – будь-яка з них може виявитися опонентом Системи, а тому буде не зовсім коректна. Але ж і висновки цілком благонадійного Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова не утішливі. Як стверджують експерти цього Центру, негативні наслідки вступу України до СОТ чекають насамперед автомобілебудування, вугільну, радіоелектронну промисловість і сферу сільськогосподарського машинобудування, у меншій мірі – металургійну галузь. Енергетика і авіаційний транспорт можуть зберегти баланс між позитивними і негативними наслідками.

Що буде з сільським господарством – взагалі уявити складно. Куди подінеш наш натуральний, але дорогий продукт? Дотацій, як у Європі, наш уряд сільгоспвиробнику надавати не поспішає. А ось відкрити кордони для західної (часто – геномодифікованої) продукції – зобов’язані. Вже відкривають – пригадаємо відповідну постанову Верховної Ради.

Те, що Банкова поставила завдання знищити село «як клас» – випадково проговорився минулого тижня Арсеній Яценюк. Розуміючи, що українське село неконкурентоздатне, а тому потихеньку «загниватиме» (земелька, знову-таки для перепродажу звільниться – недарма Віктор Андрійович вимагає терміново зробити землю предметом купівлі-продажу), Яценюк вирішив допомогти селянам. Щоб, розумієш, не мучилися. Тобто – одним ударом. І заявив, що навіть у газифіковані села подавати газ – недозволена розкіш, а також запропонував істотно скоротити кількість сільських шкіл. Чи не тому, що селам кінець приходить?

До речі, і сам міністр аграрної політики України Юрій Мельник на минулому тижні підтвердив, що, «безперечно, є ризики для деяких галузей». За його словами, найбільше постраждають цукрова, молочна галузі та виробництво овочів, оскільки вони не відповідають показникам якості та стандартам, що висуваються. А нам, говорить міністр, «особливих знижок ніхто робити не буде».

Усвідомивши, що намалював дуже вже страшну картинку, Мельник поспішив реабілітуватися, заявивши, що «вступ України у СОТ – це великий шанс для країни грати на світових ринках, які останнім часом за деякими позиціями стали дефіцитними». Крім того, – «Україна за рахунок найбільш потрібної на світових ринках продукції (? – ред.) за відповідної розумної (увага – розумної – ред.), зваженої (! – ред.) державної політики зможе підтягати проблемні галузі». Красиво сказав – «за розумної», та ще і «зваженої». Смішні наші політики, чесне слово. Але запитання – чому наш прем‘єр-міністр, ратуючи за швидкий вступ України до СОТ, не розуміє, що уряду доведеться вигрібати наслідки цього вступу вельми скоро?

А може, варто було б ДО боротьби за вступ у СОТ все гарненько підрахувати, привести до західних стандартів не тільки закони (що Україна природно, зробила), але і якість продукції. Програму адаптації вітчизняного виробника створити. Конкретну – з цифрами, термінами. Як «ворог народу» Кучма пропонував.

Так-так – про те, що вступ у СОТ може негативно відбитися на українській економіці, попереджав навіть Леонід Кучма, який просував Україну до Європи. Зокрема, в своєму щорічному посланні до Верховної Ради в 2004-му президент заявив, що іншого шляху у нас немає – але потрібно максимально мінімізувати втрати. І доручив відповідним держорганам забезпечити захист українських інтересів. А органи чомусь не працюють.

Ну, а нинішній президент, що робить? Просто кидається в обійми європейських друзів, забувши про те, що він передусім має про благо СВОЄЇ держави піклуватися, а не про Європу думати. Ну і хто з двох президентів, у результаті, «ворог народу»? Історія, звичайно ж, розсудить, але поки всі порівняння не на користь Віктора Андрійовича, який тільки і «поговорити» здатний. Проте і прем’єр, український, у спробах не суперечити Президенту не робить нічого, щоб підготувати країну до нашестя зарубіжних товарів.

Безперечно, в кожному проекті є як плюси, так і мінуси. Можливо, що в цьому конкретному випадку – вступ України у СОТ – позитивні чинники переважують негативні. Але чом би не поговорити про це зі своїм «маленьким народом»? Це, врешті-решт, не менш важливо, ніж вступ до НАТО, референдум щодо якого, можливо, буде проведено. Ось тільки, чи не багато референдумів?

НАТО, СОТ, а потім ще, не дай Бог, про дострокові вибори. І що для нас страшніше – геномодифікована картопля чи мутаційні процеси в Секретаріаті Президента?

Катерина Нікуліна.

ВКонтакте Buzz Live journal Facebook Twitter

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишою і натисніть CTRL+Enter
Лист у редакцію
Ви не авторизувались.
Якщо у вас вже э обліковий запис ВКурсе.ua, увійдіть або зареєструйтесь.
ваш коментар:

Читайте також:

Яка частина українців готова шукати підробіток (дослідження)

3 червня 2017, 16:31

Останні новини за сьогодні: