Новини / Аналітика / Киото і українські мудреці
31 липня 2009, 08:38
Розмір шрифта: А А А

Киото і українські мудреці

Киото і українські мудреці, Азовсталь, Global Carbon, Укррудпром, зростаючий ринок, Кіотський протокол
Киото і українські мудреці

На початку липня ОАО “Азовсталь” (Маріуполь) розповсюдило прес-реліз про договір з компанією Global Carbon, який передбачає надання послуг у сфері використання механізмів Киотського протоколу.

Згідно попереднім розрахункам, заплановані заходи дозволять комбінату понизити викиди парникових газів в атмосферу приблизно на 1,5 млн. тонн еквівалента вуглекислого газу до 2012 року.

Як стало відомо “Укррудпрому”, для підприємств “Метінвеста” це не одиничний випадок використання потенціалу киотських домовленостей. За словами старшого менеджера проектів по Киотському протоколу “Метінвеста” Віктора Ськаршевського, в компанії зараз на різних стадіях реалізується десять проектів сумісного здійснення. Деякі з них вже зареєстровані, інші — у стадії розробки або на рівні укладення договорів по оформленню продажу одиниць скорочень викидів (ЕСВ). Найбільш близьким до отримання коштів від продажу ЕСВ знаходиться проект на шахті “Суходольськая — Східна” ВАТ “Краснодонвугілля”, яка входить в структуру “Метінвеста”. Тут з 2006 року реалізується проект по утилізації шахтного газу — метану, на який перекладена котельна шахти, що раніше працювала на вугіллі. Природно, що це привело до зниження викидів парникових газів в атмосферу. Зараз на шахті працюють експерти незалежної організації, акредитованої при ООН, які проводять верифікацію, тобто проверяют — чи були насправді скорочені викиди і в якому об‘ємі. Потім в національному реєстрі парникових газів в Україні буде відкритий вуглецевий рахунок для “Краснодонвугілля”, куди зарахують ЕСВ на продаж. Покупцем виступила Міжнародна фінансова корпорація, що є частиною Світового банку, з якою була поміщена форвардна операція. Гроші очікуються до кінця цього року, сам же “Метінвест” вклав в цей проект близько 1 млн. доларів.

Крім того, своїй черзі на оформлення по Киотським домовленостям чекають проекти на Єнакіївському метзаводі, Північному гірничо-збагачувальному комбінаті і Авдєєвськом коксохімзаводі, де є великий потенціал скорочень викидів парникових газів. Проте, найвигіднішими киотськимі проектами є пов’язані з утилізацією метану. Тому що металургійні проекти досить великі, вимірюються десятками і сотнями мільйонів євро, і покриття доходами від продажу ЕСВ основних інвестицій виходить незначне. До того ж парниковий ефект метану в 21 раз більший, ніж вуглекислого газу. Відповідно, при утилізації однієї тонни метану, ціна і дохід збільшується також в 21 раз. Покриття основних інвестицій на шахтах від доходів від продажу ЕСВ може досягати 100% і більш.

Якщо “Метінвесту” вдасться реалізувати всі киотськие проекти, то до 2012 року компанія зможе отримати приблизно 5-6 млн. тонн ЕСВ. Сьогодні складно підрахувати, якою сумою кінець кінцем обчислюватиметься фінансовий ефект від продажу вивільнених квот. Але те, що мова йде про десятках мільйонах доларах і євро, можна сміливо затверджувати вже зараз.

Ринок, що росте

Світовий ринок торгівлі квотами стрімко ріс останнім часом. У 2006 році було продано квот на 20 млрд євро, 2007 року — на 40 млрд євро, а в 2008 році — на 90 млрд євро. Проте ціни на цьому ринку характеризуються високою волатільностью.

Україна в плані покупки ЕСВ сьогодні виглядає украй привабливо для зарубіжного інвестора. У вже і так енергоекономній Європі необхідно витратити не менше 200 євро на одну тонну скорочення викидів. Купуючи ЕСВ в Україні, компанія з Євросоюзу може заощадити до 190 євро на одній тонні викидів. Природно, купити 100% поза Євросоюзом неможливо, оскільки існують національні квоти. Купити поза межами держави в середньому в єврозоні можна 14%, а що залишилися 86% — або у себе знижувати, або купувати в рамках внутрішньої торгівлі.

Україна, як країна, з перехідною економікою теж узяла на себе зобов‘язання по обмеженню викидів парникових газів — зберегти до 2012 року викиди на рівні 1990 року. Враховуючи, що рівень ВВП в Україні сьогодні складає 70% від рівня 1990 року, а енергоємність економіки поволі, але все-таки знижується, дане зобов’язання представляється легко здійснимим. До речі, низка країн, що розвиваються, які не узяли на себе зобов‘язання по обмеженню викидів парникових газів, також можуть брати участь в Киотськом протоколі, оскільки підписали і ратифікували його. Перш за все це — Китай, Індія і держави Латинської Америки. У цих країнах процедура киотського протоколу іменується Механізмом чистого розвитку. Сьогодні в світі із зареєстрованих проектів на Механізм чистого розвитку доводиться 1,5 тисяч, а проектів сумісного здійснення за міжнародною процедурою всього сім (включаючи договір між Україною і Японією).

Життя після Киото

На червень поточного року список держав, Киотський, що підписали, протокол, налічує 182 країни. Помітним виключенням з цього списку є США. Але прихід до влади адміністрації Барака Обами, можливо, кардинально змінить картину. І вже в грудні 2009 на конференції в Копенгагені найбільша економіка світу може приєднатися до країн, що прийняли на себе зобов’язання Киотського протоколу.

Нагадаємо, що перший період здійснення протоколу почався 1 січня 2008 року і продовжиться п‘ять років — до 31 грудня 2012 року, після чого, як очікується, на зміну йому прийде нова угода, яка імовірно буде досягнута в грудні 2009 року на конференції ООН в Копенгагені. Якщо по Киото до 2012 року необхідно скоротити викиди в загальносвітовому об’ємі на 5,2% в порівнянні з 1990 роком, то ухвалення на себе зобов‘язань по не такому вже і далекому 2020 року викликає запеклі спори.

За даними учених, щоб запобігти безповоротності процесів глобальної зміни клімату, їх потрібно понизити на 25-40%. Економіки Китаю і Індії, що стрімко ростуть, сьогодні не хочуть брати на себе такі обтяжливі зобов’язання, справедливо вважаючи, що можуть поплатитися за це зниженням темпів економічного розвитку.

Розвивати внутрішній ринок

Нагадаємо, в квітні Україна підписала контракт з Японією на продаж країні висхідного сонця 30 млн. тонн ЕСВ. Всі засоби, які поступають від продажу надлишків квот, — потрапляють до держбюджету і тільки тоді йде розподіл цих засобів між конкретними проектами. Витрачати доходи від продажу квот можна тільки на інвестування проектів, реалізація яких приведе до скорочення викидів парникових газів або інші екологічні заходи. Передбачається, що 90% засобів, отриманих від продажу квот, будуть направлено в комунальне господарство.

Формально стаття 17 Киотського протоколу вирішує торгівлю викидами і усередині старни. В принципі Україна може ввести по аналогії з країнами Євросоюзу, Новою Зеландією — національну внутрішню систему торгівлі квотами. І після того, як будуть розподілені дозволи між галузями, на рівні підприємств, тоді у українських підприємств з'явиться можливість ринковими методами знижувати викиди газів в рамках внутрішньої системи торгівлі. З перспективою самостійного виходу на міжнародний ринок торгівлі квотами. До речі, внутрішню систему торгівлі викидами планують упровадити в США.

ВКонтакте Buzz Live journal Facebook Twitter

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишою і натисніть CTRL+Enter
Лист у редакцію
Ви не авторизувались.
Якщо у вас вже э обліковий запис ВКурсе.ua, увійдіть або зареєструйтесь.
ваш коментар:

Читайте також:

МВФ підтвердив прогноз по зростанню економіки України

11 травня 2017, 14:14

Дайте два: Українці розкуповують електромобілі

30 квітня 2017, 16:59

Останні новини за сьогодні: