Новини / Аналітика / А якщо завтра знову шторм
24 червня 2009, 08:12
Розмір шрифта: А А А

А якщо завтра знову шторм

А якщо завтра знову шторм?, збитки, загибель суден, нафтова пляма, Росія, замор риби, Віктор Тарасенко
А якщо завтра знову шторм?

Наслідки корабельної аварії в Керченській протоці в листопаді 2007 року досі даються взнаки

За оцінками фахівців, збитки України від загибелі суден у затоці під час корабельної аварії в листопаді становлять від 25,5 до 28,6 млн. дол. Але найголовніше — постійне порушення екологічних норм може в будь-який момент призвести до повторення катастрофи у листопаді 2007 року завдяки співробітникам мнс і добровольцям було зібрано 6800 тонн суміші мазуту і піску.

 На початку нинішнього місяця в Керченській протоці виявили нафтову пляму розмірами 2 на 0,5 кілометра. Як повідомила прес-служба Міністерства з надзвичайних ситуацій України, причиною її появи, швидше за все, стало спливання на поверхню моря через нагрів води залишків нафти після корабельної аварії у листопаді 2007 року, що раніше були на дні.

Через кілька днів з’явилися нові тривожні повідомлення: на береговій лінії південного сходу Криму від села Веселе до селища Новий Світ з’явився мазут, який винесло на пляжі. За даними голови Кримської Академії наук і лідера асоціації «Екологія та світ» Віктора Тарасенка, причина цього полягає в тому, що нафтопродукти, які потрапили в море із затонулого корабля «Вера Волошина», досягли суші. Він уточнив, що на берег потрапила незначна кількість нафтопродуктів, які займають невелику площу. А тому Віктор Тарасенко вважає випадок не небезпечним для здоров’я відпочиваючих і не бачить підстав для інформації, що могла б відлякати від Криму курортників. У свою чергу виконком міської ради Феодосії виступив із заявою, що витікання нафтопродуктів із корпусу судна «Вера Волошина» не створило загрози забруднення морської води, санітарна служба Феодосійського порту «провела обстеження стану морської води за межами бонових загороджень і встановила, що всі показники в нормі». Нафтопродукти розлилися на площі близько 100 квадратних метрів. Для запобігання потрапляння нафтопродуктів у Феодосійську бухту було виставлене загородження.

Нагадаємо читачам, йдеться про те, що 11 листопада 2007 року внаслідок шторму в Керченській протоці зазнали аварії шість російських суден, із них чотири затонули — нафтоналивний танкер «Волгонефть-139» (при цьому в море потрапило близько 1200 тонн мазуту) й три суховантажі «Вольногорськ», «Нахичевань» і «Ковель» з вантажем сірки, а дві баржі з мазутом сіли на мілину. У результаті НП у водне середовище потрапило близько семи тисяч тонн сірки і до двох тисяч тонн нафтопродуктів. Крім того, в Чорному морі неподалік від Феодосії затонуло судно «Вера Волошина» (Херсон) із вантажем будівельної техніки та іншими матеріалами, що виходило з порту Гіоджіа (Італія) до Новоросійська.

Суховантаж розламався надвоє і затонув. Носову частину корабля було піднято й доставлено на територію Феодосійського судномеханічного заводу. За оцінками спеціальної робочої групи Єврокомісії збитки України від загибелі суден у затоці під час цієї корабельної аварії становлять від $25,5 до $28,6 млн. Крім того, витрати підприємств на очищення території склали близько 10 млн. грн.

Через кілька днів, у листопаді 2007 року, в редакції газети «День» відбувся круглий стіл за участю представників Держкомприроди, Партії зелених, асоціації «Екологія і світ» та інших зацікавлених організацій, на якому йшлося про необхідність термінових і ефективних заходів для забезпечення безпеки судноплавства в Керченській протоці, запобігання забрудненню морських акваторій і головне — з очищення кримського берега від забруднень нафтопродуктами.

З того часу, якщо щось і було зроблено, так це приблизне очищення коси Тузла та кримського побережжя від забруднення нафтопродуктами. Співробітниками МНС і добровольцями було зібрано 6800 тонн суміші мазуту і піску, що довго зберігалася на території Керченського порту, загрожуючи навколишньому середовищу. Переробка суміші була доручена Кіровоградському ТОВ «НПФ «Екоцентр», з яким Рада міністрів Криму провела детальні переговори. Ця фірма запропонувала свою технологію переробки: за допомогою фізико-хімічного методу небезпечна суміш перетворювалася в мінеральну добавку до асфальтобетону.

Робота була виконана успішно: до кінця серпня фірма переробила майже 6800 тонн суміші, хоча за договором, укладеним із Міністерством охорони навколишнього природного середовища, «Екоцентр» повинен був переробити лише 6000 тонн, 800 тонн довезли вже в ході робіт. Міністерство ж не лише не заплатило за додаткові сотні тонн переробленої небезпечної суміші, але й недоплатило 2,2 млн. грн. за роботу, виконану згідно з договором. Для фірми це великі гроші, тому вона не збирається від них відмовлятися. До речі, Мінфін України також досі не виплатив компенсацію і Керченському торговому морському порту в розмірі 3,7 млн. грн. У відповідь на таку принципову позицію «Екоцентру» Міністерство охорони навколишнього природного середовища ініціювало перевірку, яка, звичайно ж, виявила порушення. І хоча можна було видати відповідне розпорядження, перевіряльники склали акт про припинення її діяльності. На початку 2009 року «Екоцентр» відновив свою роботу. Після позапланової перевірки, згідно з наказом Мінприроди від 3 березня 2009 року, «Екоцентр» узагалі був позбавлений ліцензії. Виконавши важливу роботу з переробки нафтопіщаної суміші і заявивши про себе як про перспективне наукомістке підприємство, «Екоцентр» накликав на себе гнів природоохоронного відомства своєю принциповістю, а потім опинився перед загрозою знищення. Інакше як дивною таку позицію Мінприроди не назвеш…

Проте, за даними співробітника Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції Бориса Переварова, з літа минулого року інспекція практично не здійснює моніторинг вмісту нафтопродуктів в акваторій Керченської протоки і на острові Тузла. «Не приділяється належної уваги наслідкам цієї катастрофи», — нарікав Борис Переваров на прес-конференції у Сімферополі. Він заявив, що інспекція досі не має у своєму розпорядженні достовірної інформації про те, скільки мазуту потрапило до акваторії Керченської протоки під час катастрофи суден 2007 року. Ця цифра, за різними даними, варіюється від 2 тис. тонн до 4,7 тис. тонн. За оцінкою фахівця, орієнтовано в море було викинено близько 4 тис. тонн мазуту, якщо враховувати, що танкер був повністю завантажений. «Немає жодного документа, що підтверджує кількість викиненого мазуту», — зауважив він.

Це тим більше важко зробити, що досі органи влади Російської Федерації не змогли встановити винних в аварії російських суден у Керченській протоці в листопаді 2007 року — повідомила прес-служба Рахункової палати РФ. У листопаді 2007 року Міністерство іноземних справ України звернулося з нотою до МЗС РФ з питання відшкодування збитків за забруднення Керченської протоки. За даними українського МЗС, «йдеться про відшкодування з боку судновласників суден, які затонули та зазнали аварії і призвели до катастрофи в Керченській протоці. Не йдеться про відшкодування з боку Росії як держави». А навесні 2008 року Міністерство охорони навколишнього природного середовища України заявило про намір у судовому порядку вимагати від чотирьох російських судновласників, із кораблів яких у води Керченської протоки потрапило кілька тисяч тонн мазуту, відшкодування збитку акваторій і побережжю протоки. За оцінкою української сторони, сума понесеного збитку склала понад 1 млрд. доларів США.

Відповідно, через відмову Російської сторони визначити винуватця катастрофи досі залишається відкритим питання, хто компенсуватиме нашій країні нанесений збиток? При цьому російська сторона оцінює сумарний збиток, заподіяний їй аварією в Керченській протоці, в суму приблизно 29 млрд. рублів (близько 6 млрд. грн.). У Рахунковій палаті РФ також зазначають, що й нині господарська діяльність, яка здійснюється в Керченській протоці, часто не відповідає вимогам міжнародних норм і стандартів у сфері екологічної безпеки. Так, в акваторії протоки (як і в тому нещасливому листопаді 2007 року!. — Авт.) проводиться перевантаження сірки та інших небезпечних вантажів із судна на судно у відкритому морі, що призводить до забруднення водного і повітряного басейнів. Крім того, затонулі в Керченській протоці судна представляють небезпеку для мореплавства. Наприклад, влітку 2008 року танкер «Боларис» отримав пробоїну внаслідок зіткнення із затонулим судном «Вольногорск». Такі самі дані і в українських екологів — у районі Керченської протоки весь цей час у відкритому морі на рейді проходить перекачка нафти та перевалка сипучих вантажів (сірка, сода, фосфор, вугілля, зерно) з одного корабля на інший, що призводить до забруднення акваторій.

Після катастрофи Росія була вимушена прийняти правила судноплавства в Керченській протоці, які раніше визначалися лише Керченським портом. Проте, це не привело, як бачимо, до значних покращень. Згідно з правилами, тепер усі судна з небезпечними вантажами мають пріоритет перед іншим транспортом, і повинні слідувати через протоку лише глибоководним українським Керч-Єнікальським каналом. Але вже з початку 2008 року капітани російських кораблів ігнорують це своє ж правило. За рік Керченським портом було зафіксовано понад 600 порушень — російські танкери з нафтою слідують до якірних стоянок на рейді, як правило, мілководдям біля російських берегів протоки і вже там проводять рейдову перевалку нафти на крупнотоннажні танкери. Природно, що жодних офіційних пояснень від російської сторони ні лоцманським, ні іншим портовим службам України отримати не вдається. Причому, перевалка часто здійснюється на танкер-накопичувач одночасно з двох річкових танкерів на обидва борти, хоч це несе особливу небезпеку і згідно з правилами заборонене. Але й ця домовленість порушується. Адже за два минулі роки російські річкові судна, на яких наші сусіди вивозять з Волги нафтопродукти та сірку, ще більше зносилися, і нові шторми майбутньої осені, які безсумнівно будуть, можуть спричинити ще згубніші катастрофи, ніж 2007 року. Невже та катастрофа нічому не навчила російських моряків?

А днями в Азовському морі зафіксований незвичайно ранній масовий замор риби. Побережжя Козачої бухти в районі мису Казантип буквально завалене рибою, що розкладається і видає смердючий запах, — повідомили екологи. Причина загибелі риби не в підвищенні температури моря, а в забрудненні акваторій, у тому числі внаслідок перевалки вантажів, що продовжується на якірних стоянках Керченської передпротоки, — стверджується в спеціальній заяві Віктора Тарасенка. За його словами, розлив мазуту в морі пов’язаний із перевалкою сипучих вантажів (у тому числі сірки) на якірних стоянках на входах до Керченської протоки, що триває, незважаючи на її трагічні наслідки листопада 2007 року. Він не виключає, що ця трагедія екосистеми — наслідок мазутного та сіркового забруднення донного мула і впливу «міни уповільненої дії» на весь трофічний (харчовий) ланцюжок морської екосистеми. Він зазначає, що для очищення протоки практично нічого не робиться; не проводяться й детальні дослідження внутрішніх озер острова Тузла, нічого не зроблено з вивчення мазутного та сіркового забруднення дна протоки…

Віктор Тарасенко зазначає, що пояснення масового замору риби евтрофікацією і високою температурою морської води в першій декаді червня звучить непереконливо, оскільки такі процеси трапляються наприкінці спекотного літа. Поки ж вода в морі холодна і насичена киснем. Віктор Тарасенко вже направив зразки мертвої риби в дослідницьку лабораторію, яка найближчими днями повинна зробити висновок щодо причини мору.

Президент КАН також нарікав, що досі не завершені дослідження з використання розробленої українськими вченими технології із розпилення біосорбентів над забрудненими нафтопродуктами морськими акваторіями за допомогою спеціальних гармат. Для цього використовується десятиствольна гармата, за допомогою якої над акваторією можна розпиляти біосорбент. Внаслідок його впливу нафтопродукти розкладаються на воду і вуглекислий газ, а також залишаються екологічно чисті мінеральні речовини, які можуть використовуватися як добриво. З цієї причини сорбент після використання не потрібно утилізовувати. Вартість одного залпу з десятиствольної гармати складає близько $50, але метод досі не застосовується, хоч міг би значно полегшити стан акваторій Керченської протоки і врятувати життя багатьом її мешканцям. Він зауважив, що все це не може не позначитися негативно на іміджі Криму як курорту, оскільки багато потенційних його гостей задумаються, чи варто їхати на відпочинок на екологічно небезпечну територію.

Еколог рекомендує природоохоронним службам України спільно з науковими центрами Росії провести дослідження з оцінки масштабів і вірогідних наслідків забруднення Керченської протоки, Чорного та Азовського морів. «Адже проблеми протоки і морів у нас спільні. Але потрібно діяти, а не байдуже спостерігати за агонією «найсинішого у світі» Чорного моря», — зауважує Віктор Тарасенко.

Микита Касьяненко, Керч — Сімферополь

КОМЕНТАР

Дмитро ГУРСЬКИЙ, заступник міністра охорони навколишнього природного середовища України:

— Інформація про те, що у протоці з’явилися нові нафтові плями або десь загинула риба, пов’язана з ситуаціями, які не мають відношення до Керченської катастрофи… Катастрофу в Керченській протоці, що відбулася 11—12 листопада 2007 року, ліквідована ще у грудні торік. Протягом усього часу в Керчі працює спільна українсько-російська робоча група, яка вирішує цілий ряд нормативних питань щодо ліквідації наслідків аварії. Наразі головним завданням українсько-російської групи є запровадження єдиної системи безпеки судноплавства та екологічної безпеки в цілому у Чорноморському регіоні, включаючи Керченську протоку, а також — удосконалення системи оперативного регулювання на надзвичайні ситуації на морі як природного, так і техногенного походження (нашою стороною ці документи вже відпрацьовані). Унаслідок аварій судів було завдано суттєвого удару по біоті, тобто, всім живим організмам на території Керченської протоки. На реабілітацію території, яка постраждала, буде потрібно три-чотири, а може, і п’ять років. Наразі лишається проблемою підняття решти суден, що затонули на той час, а також відшкодування російською стороною збитків, заподіяною довкіллю. Ми запропонували російським колегам програму проведення як спільних, так й індивідуальних моніторингових досліджень щодо загального екологічного стану у Керченській протоці (в Україні такий моніторинг вже ведеться). Також був підписаний план спільних заходів щодо взаємодії державних структур України та Росії заради збереження екологічної безпеки та уникнення подібних аварій. В цілому цим має займатися окрема Чорноморська екологічна інспекція від України, а від Росії — екологічна інспекція в Краснодарському краї. Нині ми постійно стежимо за ситуацією в Керчі та тримаємо її під контролем.

ВКонтакте Buzz Live journal Facebook Twitter

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишою і натисніть CTRL+Enter
Лист у редакцію
Ви не авторизувались.
Якщо у вас вже э обліковий запис ВКурсе.ua, увійдіть або зареєструйтесь.
ваш коментар:

Читайте також:

Коли чекати візовий режим з РФ і як він буде працювати

29 травня 2017, 13:53

Порошенко назвав умови для відновлення нормальних відносин з Росією

27 травня 2017, 18:45

Останні новини за сьогодні: