Пікети вкладників «Надра Банку», що пройшли минулого тижня біля Кабінету міністрів України і Нацбанку, стали додатковим свідченням того, що робота Мінфіну з порятунку вітчизняних фінустанов від наслідків кризи є незадовільною.
Причому це м‘яко сказано. Беручи до уваги те, про що останнім часом пишуть в даному контексті українські ЗМІ, можна сказати, що діяльність відомства під керівництвом в.о. міністра фінансів Ігоря Уманського здійснюється далеко не з метою стабілізації ситуації в банківській сфері. Рухає головними «рятувальниками» українських банків банальний меркантильний інтерес.

У друкованих та електронних ЗМІ вже обговорювалося питання, що в.о. міністра фінансів Ігор Уманський після президентських виборів якось вже дуже несподівано «передумав» переводити активи і пасиви банку «Надра» до державного «Родовід Банк». Коротенько нагадаємо, що на початку лютого молодий «напівміністр» не лише пролобіював в Кабміні припинення необхідної для рятівного переказу вкладів «Надра» докапіталізації «Родоводу» на 7,5 млрд. грн., але й відкрито спробував припинити операційну діяльність держбанку. Уманський відправив тимчасовому адміністратору Родовід банку листа з вимогою, яка суперечила п.13 Порядку участі держави в капіталізації банків, затвердженого постановою Кабміну № 960 4 листопада 2008 року — припинити будь-які активні банківські операції. Журналісти підняли на сміх обгрунтування цього рішення Уманського — в.о. міністра виправдовував спробу завести «Родовід» у кому, яка неминуче призведе до смерті прагнення «забезпечити стабільну і безперервну діяльність держбанку».

Незабаром розкрилися справжні причини, що спонукали Уманського, так «душити» «Родовід банк». Виявилося, вся справа в «чайових», які належать молодому в.о. голови Мінфіну від тимчасового адміністратора банку «Надра» Валентини Жуковської. Справа в тому, що з моменту призначення на цю посаду вона встигла організувати в банку «кишеньковий» бізнес по платному «списуванню» кредитів та видачу депозитів під певний відсоток. Прибуток від таких «операцій» ділили у вузькому колі зацікавлених осіб. Видай держава докапіталізацію «Надра Банку», Жуковська позбулася б «годівниці», от чому Уманський (далеко не за помірну плату) і погодився підсобити тимчасовому адміністратору у захисті її спекулятивного бізнесу від … держави.

У принципі, нічого дивного в таких додаткових заробітках чиновників високого рангу сьогодні немає. Наприклад, коло осіб, зацікавлених у тому, щоб ця годівниця приносила дохід, не обмежується одним лише Ігорем Уманським. У схемі бере активну участь також вірний його соратник — голова департаменту Мінфіну з рекапіталізації банків Теймур Багіров. Разом з Уманським вони вже поробили чималу роботу з «впровадження» в банки своїх людей для їх подальшого «доїння». Так, Уманський і Багіров встигли на пару увійти до складу Наглядової ради рекапіталізірованого банку «Київ». Окремо Багіров закріпився в наглядовій раді «Укргазбанку», а Уманський ось-ось буде призначений на посаду голови НС «Родоводу». Цю радісну новину днями оголосив тимчасовий адміністратор держбанку Сергій Щербина (за деякими даними, що потрапив на цю посаду з руки Уманського за рекомендацією Багірова). Безумовно, парочку чиновників чекають великі справи і … некислі «навари».

Слід зауважити, що молодий завзятий туркмен примудряється переплюнути Ігоря Уманського за частиною винахідливості в справі здійснення афер під прикриттям Мінфіну. Чого варта схема, за якою Теймур Багіров збагачує своє «кишенькове» приватне підприємство ТОВ «АРТА Інвестиційні Партнери», добудувавши його до годівниці під назвою «Укргазбанк» (під прикриттям Уманського, природно). На сьогоднішній день Багіров очолює департамент в міністерстві, значиться членом наглядової ради «Укргазбанку» і Експертно-аналітичної ради з питань участі держави в капіталізації банків. До того ж, офіційно Багіров є засновником приватної інвестиційної компанії «АРТА» — організації, що надає інформаційно-консультативні послуги з фінансових питань «Укргазбанку» (договір № 79/05-09.1). А якщо простіше, то структура Багірова займається реструктуризацією боргів комбанків, і отримує за це щомісячну винагороду в розмірі 92,400 тис. грн. Чим як не корупцією у вищих ешелонах влади назвати цю діяльність?!

Що характерно, з моменту призначення Багірова на перераховані держпосади, навіть у складний для «Укргазбанку» кризовий період, перебоїв в оплаті за послуги компанії «АРТА» не спостерігалося. Секрет разючої платоспроможності проблемного «Укргазбанку» полягає саме в переліченому «пакеті» посад Багірова. Для того, щоб переконатися в цьому, достатньо проаналізувати механізм, за яким держава виділяє гроші комбанкам, які потребують фінансової допомоги. Так, висновки про необхідність участі держави в рекапіталізації банку і розмір частки держави у його статутному капіталі робить Мінфін (затверджує рішення безпосередньо Уманський). Надалі, ці висновки надають на розгляд згаданої Експертно-аналітичної ради, членом якої є «гарячий туркменський хлопець». І тільки потім питанням виділення коштів проблемним фінустановам займається департамент Багірова, у випадку з «Укргазбанком» зацікавленого в регулярному виділення коштів, що «перетікають» на рахунки «АРТА».

Слід нагадати пану Багірову, що діяльність ця хоч і прибуткова і перспективна для його особистого матеріального добробуту, але припускає несення кримінальної відповідальності. Адже відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», держслужбовець або інша уповноважена на виконання функцій держави особа, не має права, використовуючи своє службове становище, сприяти фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності. Не кажучи вже про надання їм всіляких пільг, натомість за матеріальну винагороду. Пан Багіров ж, як держслужбовець грубо порушує цю норму закону, надаючи різні преференції собі самому, як суб’єкту підприємницької діяльності. Ні дати ні взяти — голова департаменту Мінфіну з рекапіталізації банків здійснює корупційну діяльність.

Пану Уманському в цій ситуації слід приписати як мінімум статтю за співучасть, оскільки він, спостерігаючи за всім цим, мовчить, склавши руки й опустивши погляд, як «красна дівиця» на виданні. І здається, що і в даному випадку зовсім не безкоштовно. Взагалі, любить в.о. міністра фінансів гроші. Про це зайвий раз свідчить те, як він ще в кінці 2008 року вивів через «Надра банк» 700 млн. грн. з держбюджету в офшори. Афера пройшла успішно, і жив собі Уманський розкошуючи поки на слід зниклих грошей не напало Управління по боротьбі з економічною злочинністю (УБЕЗ), і за фактом незаконного «відмивання» грошей не завело кримінальну справу. Після такого повороту подій в.о.міністра фінансів довелося як слід попотіти, щоб справу поклали на полицю. Але, на його превелике розчарування поспішаємо повідомити, що недавно справі «уманських мільйонів» знову дали хід. Так що, чекати від Уманського чергової паніки і неадеквату.