Новини / Аналітика / Палиця для інтернету: чи зможе поліція закривати сайти
29 травня 2017, 10:14
Розмір шрифта: А А А

Палиця для інтернету: чи зможе поліція закривати сайти

Палиця для інтернету: чи зможе поліція закривати сайти, Нацполіція, український Інтернет, провайдери, інформація
Палиця для інтернету: чи зможе поліція закривати сайти

Останній тиждень учасники телеком-ринку обурюються через підготовлюваного законопроекту Нацполіції про контроль за українським інтернетом. Скан проекту виклав на Facebook-сторінці голова Піратської партії України Сергій Яригін. Цей же опублікував скан і засновник компанії Адамант " Іван Пєтухов.

Доступ до трафіку

У проекті йдеться, що провайдери повинні за свій рахунок встановити обладнання, яке дозволить збирати інформацію про трафік і надавати правоохоронним органам комп‘ютерні дані, необхідні для слідчих дій.Згідно з проектом, правоохоронці зможуть приходити до провайдера і скопіювати потрібну інформацію, в тому числі зашифровану. Якщо копію не вийде зробити з технічних причин, правоохоронці мають право вилучити інформаційні системи на термін, необхідний для дешифрування.

Отримувати від провайдера відомості про трафік правоохоронці зможуть без рішення суду. Слідчий або прокурор отримають право письмово вимагати від провайдера негайно обмежити доступ до певної інформації на 24 години. У проекті уточнюється, що робити це можна тільки в екстрених випадках: щоб запобігти тяжкі злочини, захистити людське життя або майно.

Також провайдери повинні будуть створити реєстр веб-ресурсів, через які здійснюється незаконна діяльність.

Непосильний вантаж

Спосіб збору даних трафіку і блокування ресурсів в законопроекті Нацполіція не прописала. Галузеві фахівці вважають, що для виконання перерахованих у проекті вимог потрібно буде встановлювати дорогу систему DPI. За даними НКРЗІ, в Україні працюють понад 6 000 провайдерів. Раніше представники Інау оцінили їх витрати на установку DPI $1 млрд.

Виконання вимог проекту може спричинити за собою великі витрати, вважає член правління Інау Максим Тульєв. «Створюється реєстр забороненої інформації, аналогічний реєстру Роскомнадзора, в який можна потрапити навіть без рішення суду. Оператори за свій рахунок повинні будуть встановити системи DPI не тільки для блокування забороненої інформації, але і для постійного аналізу та збору інформації про трафік користувачів. Це означає, що наша (Інау. — Ред.) оцінка вартості впровадження такої системи виявляється сильно заниженою», — говорить Тульєв.Згідно з даними Держстату, доходи від телекомунікаційних послуг за 2016 рік склали трохи більше $2 млрд. Що буде, якщо з цього ринку вийняти $1 млрд, необхідний для DPI?

Через встановлення систем DPI багато підприємства підуть з ринку, вважає Пєтухов. «Залишаться топ-10 компаній, інші закриють», — говорить він. Тульєв і Яригін погоджуються з ним, адже у дрібних провайдерів не вистачить грошей, аби виконати вимоги законопроекту. Крім іншого, прийняття законопроекту від Нацполіції у такому вигляді, якому він потрапив в інтернет, позначиться і на користувачів. Телеком-послуги подорожчають мінімум вдвічі, прогнозує Тульєв.

Пєтухов і Яригін не говорять, як їм вдалося дістати скани проекту.

Гра в закулісся

Незважаючи на шум в експертному середовищі, Нацполиция нічого не коментує, і чиновники дають різні оцінки чуток.

LIGA.net попросила Нацполіцію підтвердити або спростувати справжність сканів законопроекту. Однак отримати відповідь не вдалося. Нацполіція відмовилася приймати електронний лист, зажадавши надіслати скан офіційного запиту редакції.

Нацполіція тільки збирає дані, які ще потрібно обговорити з провайдерами та міжнародними компаніями, запевнив LIGA.net начальник департаменту Кіберполіції Сергій Демедюк, чий підпис також є опублікованому проекті закону. Гуляє в інтернеті скан законопроекту — фейк, запевняє він. За його словами, дані, які вже зібрала Нацполіція, ще й близько не оформлені у такому вигляді.

Законопроект був підготовлений ще до санкцій 16 травня, говорить голова ради Телекомпалати України Тетяна Попова. «Його розробляли згідно стратегії кібербезпеки, підписаної 15 березня 2016 року, та європейської Конвенції про кібербезпеки, що діє ще з 2006-го. Його розіслали органам на вичитку, НКРЗІ написала зауваження. Ймовірно, у якомусь органі стався витік, і текст потрапив в інтернет», — розповідає Попова.

Глава НКРСІ Олександр Животовський стверджує, що в комісію цей варіант законопроекту взагалі не надходив. Вони, мовляв, розглядали зовсім інший текст, хоча і з такою ж назвою.Україні в будь-якому випадку потрібно імплементувати норми європейської Конвенції про кібербезпеки, говорить Попова. Це допоможе міжнародним розслідуванням злочинів в інтернеті. «Одна з норм — збір і зберігання даних про трафік (службової інформації). В телефонії це дата, час і тривалість дзвінка, дані про те, хто звідки дзвонив. Фіксація факту з’єднання, але не вмісту розмови. Останнє повинно зберігатися в рамках судового рішення», — пояснює вона на прикладі телефонії. Попова додає, що терміни збирання та зберігання цієї інформації ще будуть обговорюватися.

Учасники телеком-ринку незадоволені, що Нацполіція не залучила їх до підготовки законопроекту. «Раніше проводили такі зустрічі разом, а тут якийсь закулісся», — обурюється Пєтухов.

ВКонтакте Buzz Live journal Facebook Twitter

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишою і натисніть CTRL+Enter
Лист у редакцію
Ви не авторизувались.
Якщо у вас вже э обліковий запис ВКурсе.ua, увійдіть або зареєструйтесь.
ваш коментар:

Читайте також:

Яка частина українців готова шукати підробіток (дослідження)

3 червня 2017, 16:31

В Україні збільшується виробництво круп

2 червня 2017, 08:37

Останні новини за сьогодні: