Новини / Аналітика / Соціальна відповідальність бізнесу.
13 березня 2008, 09:26
Розмір шрифта: А А А

Соціальна відповідальність бізнесу.

Соціальна відповідальність бізнесу., соціальна корпоративна відповідальність, відповідальний бізнес, корпоративне громадянство, консалтингова фірма
Соціальна відповідальність бізнесу.

Словосполучення «соціальна корпоративна відповідальність», «відповідальний бізнес», «корпоративне громадянство» дедалі частіше зустрічаються не лише на сторінках суспільно-популярних видань, а й у бізнес-планах більшості компаній. Те, що це не просто данина новій моді, у Деніела Франкліна жодних сумнівів не викликає. Набагато більший інтерес для автора тематичного огляду в журналі The Economist становить пошук відповіді на запитання, чи стоять за всією цією риторикою реальні зміни й чого очікувати суспільству від новомодних віянь. Висновки редактор британського видання робить у цілковитій відповідності з традиціями цього ЗМІ — досить несподівані і такі ж парадоксальні. Не від гарного життя

Ціла серія корпоративних скандалів, які останні кілька років струшували провідні корпорації світу, змусила їхнє керівництво замислитися над необхідністю екстрених заходів як щодо підвищення корпоративної репутації загалом, так і щодо поліпшення іміджу окремих брендів. Якщо три роки тому з 1192 топ-менеджерів, опитаних Economist Intelligence Unit, корпоративну відповідальність серед своїх пріоритетів називало трохи більше 30%, то нині цей показник сягнув майже 60%. А в найближчі три роки очікується його подальше зростання. В результаті частка тих менеджерів, для яких соціальна відповідальність не є пріоритетом, скоротиться до одиничних відсотків.

Один із дев’яти доларів, які нині інвестуються в корпоративний менеджмент, йде за статтею «соціальна відповідальність». 95% керівників провідних корпорацій, опитаних консалтинговою фірмою McKinsey у 2007 році, зазначили, що очікування від бізнесу істотно зросли навіть порівняно з попереднім роком. Спеціалізація за темою соціальної відповідальності стає найбільш рейтинговою в провідних бізнес-школах світу, а попит на консультантів цього профілю дедалі збільшується.

Втім, корпорації відчувають не лише зовнішній, а й внутрішній пресинг. Крилата фраза «гроші не пахнуть» поступово втрачає свою актуальність. Принаймні на Заході. Компанія TNT, що базується в Амстердамі й забезпечує логістику по всьому світу, давно й плідно співпрацює з оонівською World Food Programme, яка надає гуманітарну допомогу постраждалим від усіляких лих. Згідно з опитуванням, проведеним 2006 року, 68% її співробітників пишаються своєю роботою саме завдяки участі компанії в подоланні наслідків повені в Бангладеш та іншим аналогічним прикладам, а три чверті претендентів на роботу в TNT просяться на напрямки, пов’язані зі співробітництвом із WFP.

Як зазначають фахівці, це давно вже стало тенденцією, яка змушує «мисливців за головами» заманювати професіоналів і топ-менеджерів не просто обіцянками високих доходів і всіляких бонусів, а й можливістю участі в соціально значущій діяльності. Якщо кілька років тому основними темами на барбекю чи за сімейною вечерею були фінансові успіхи, то нині — реалізовані чи намічені проекти, котрі несуть на собі відбиток корпоративної відповідальності. Не царська це справа

З погляду психології дивіденди подібної діяльності цілком очевидні. А от із фінансового — залишаються вкрай суперечливими. Мілтон Фрідман, один з основоположників вільно-ринкової економіки, ще 1970 року опублікував у New York Times Magazine статтю під красномовною назвою «Соціальна відповідальність бізнесу полягає в максимізації прибутку».

Найпомітнішим останнім поповненням армії критиків новомодної тенденції став Роберт Райх, міністр праці в уряді Білла Клінтона, а нині викладач Каліфорнійського університету в Берклі. Торік він опублікував книгу «Суперкапіталізм». Квінтесенція критики — в тому, що соціально-відповідальна активність корпорацій підміняє собою діяльність обраних саме для цього урядів, спеціально створених НУО, а також сприяє розвитку корупції, грунтується на витраті чужих коштів.

Природно, на всі ці звинувачення у прихильників ідеї соціальної відповідальності бізнесу є контраргументи. Зокрема, кодекси корпоративної етики, які стають дедалі популярнішими, створюють, з одного боку, буферну зону між жорстким законодавчим регулюванням певних секторів і повним свавіллям, а з іншого — підміняють відповідні законодавчі акти. В умовах глобалізації, коли французька компанія, наприклад, має своїми постачальниками китайських виробників, такі кодекси відіграють дуже важливу роль. Хоча й не врятували компанію Mattel від необхідності відкликати свою продукцію, вироблену в Китаї і забруднену свинцем. Чому — активно розбираються представники всіх зацікавлених сторін.

Утім, не менш важливу роль вони відіграють і тоді, коли відповідна законодавча база існує. Нехай навіть як виняток. Зокрема, у США діє закон про правопорушення стосовно іноземних громадян, який регулює цивільні позови, подані негромадянами, з приводу правопорушень, вчинених за межами США. Тож компанія Yahoo!, яка «прославилася» співробітництвом із китайськими спецслужбами, в результаті чого два китайські дисиденти опинилися у в’язниці, цілком могла потрапити під його юрисдикцію. Проте до цього справа не дійшла. Після гучного суспільного резонансу родинам постраждалих було виплачено чималі компенсації.

Протиставлення соціальної відповідальності НУО також поступово йде в минуле. Невіль Ісдел, один із директорів компанії Coca-Cola, зазначає, що десять років тому неможливо було уявити собі, що представники компанії працюватимуть в одній кімнаті з представниками організації Greenpeace. А нині вони співпрацюють у рамках проектів не лише зі збереження запасів питної води, а й зі скорочення емісії парникових газів промисловим устаткуванням. А корпоративна корупція, як показують численні дослідження, «квартирує» у країнах, що розвиваються, — тобто там, де недорозвинене урядове регулювання цієї сфери, а також не надто процвітає соціальна спрямованість корпорацій.

Проте питання про фінансову доцільність залишається, мабуть, найсуперечливішим. З одного боку, порівняння найбільш популярних індексів (MSCI World Index, Dow Jones Sustainability Index, FTSE4Good Index) показує, що особливих фінансових дивідендів соціально відповідальна діяльність не приносить. Проте лише 4% топ-менеджерів, опитаних Economist Intelligence Unit, назвали соціально-відповідальну діяльність порожньою витратою часу та коштів. З іншого боку, приблизно така сама частина керівників компаній підтвердила, що очікує фінансових дивідендів від подібної діяльності.

Деніел Франклін доклав чималих зусиль, щоб обгрунтувати фінансову привабливість соціально-відповідальної діяльності корпорацій. Зокрема, він посилається на узагальнення результатів 167 досліджень, проведених за останні 35 років, яке підтверджує існування позитивної кореляції між фінансовими показниками корпорації та масштабами її соціально-відповідальної діяльності. Щоправда, кореляція ця виглядає досить слабкою. З іншого боку, журналіст підкреслює, що важливішою є відсутність кореляції негативної. Тонкощі технології

Отже, що вкладають корпорації в поняття «соціальна відповідальність», як вони її планують і здійснюють, чого очікують від її результатів і як їх оцінюють? Стосовно цього автор The Economist демонструє найбільший песимізм. Понад 50% менеджерів, опитаних Economist Intelligence Unit, повідомляють, що очікують від подібної діяльності поліпшення репутації корпорації. І що це є, якщо не управління ризиками?

Профілактика техногенних катастроф, недопущення експлуатації дитячої праці, незабруднення атмосфери (а в українському варіанті — ще й своєчасна сплата податків) — навіщо змішувати божий дар з яєчнею? Більше того, навіть у такому, притягнутому за вуха, розумінні соціальної відповідальності, присутня принципова вада — відсутність стратегічного підходу. Найпоказовіший приклад — Toyota, яка розробила перспективну модель гібридного автомобіля, але активно лобіює у США неприйняття закону, що обмежує викиди парникових газів.

З іншого боку, корпорації, які проводять соціально-відповідальну діяльність «по-дорослому», все ж таки існують! Наприклад, хто не говорить про необхідність подання допомоги в розвитку Африки? Хіба що ті, хто для цього щось робить. Компанія Anglo American займається видобутком корисних копалин на Африканському континенті. Бізнес, що й казати, не найбільш комплементарний. Проте компанії вдалося заробити не лише іміджеві дивіденди, а й фінансові. По-перше, вона розробила перелік вимог до місцевих партнерів, який дає змогу відбирати їх не лише на підставі максимізації прибутку, а й з урахуванням того впливу, який вони здійснюють на розвиток місцевої громади. По-друге, витрати на ВІЛ-тестування, які обходяться компанії в 10 млн. дол. на рік, поступово вийшли за рамки філантропії: збільшилася тривалість життя робітників, на навчання яких компанія витрачає власні кошти.

Поступовий відхід від філантропії є яскраво вираженою тенденцією. Ще зовсім недавно корпорації виділяли на доброчинність 1% своїх доподаткових надходжень. А тепер вони воліють самі контролювати витрачання своїх коштів. Причому в такий спосіб, аби користь отримували всі — як споживачі, так і акціонери.

І це, якщо вірити журналісту із The Economist, аж ніяк не виглядає фата-морганою. Зокрема, інвестиційний банк Goldman Sacks розробив унікальну модель оцінювання ефективності бізнесу, яка включає показники соціальної відповідальності. Зрозуміло, що передусім банк зацікавлений у тому, щоб окупити свої інвестиції. Просто практика показала, що за інших однакових умов компанії, які не цураються соціальної відповідальності, заслуговують на більшу довіру. В тому числі й фінансову.

Автор: Оксана Приходько (за матеріалами The Economist)

ВКонтакте Buzz Live journal Facebook Twitter

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишою і натисніть CTRL+Enter
Лист у редакцію
Ви не авторизувались.
Якщо у вас вже э обліковий запис ВКурсе.ua, увійдіть або зареєструйтесь.
ваш коментар:

Читайте також:

Відпустка-2017: почім відпочинок в Україні та Європі

2 червня 2017, 09:25

Як правильно спланувати відпустку: 5 простих правил

2 червня 2017, 09:09

Блокування російських соцмереж привела до різкого зростання Facebook в Україні

23 травня 2017, 08:44

Творці нової української соцмережі: Головне на старті — це довіра людей

23 травня 2017, 07:54

Останні новини за сьогодні: