Новини / Аналітика / То у нас собаки брешуть, то руїни говорять
13 березня 2008, 09:39
Розмір шрифта: А А А

То у нас собаки брешуть, то руїни говорять

То у нас собаки брешуть, то руїни говорять, імідж президента, Віктор Ющенко, депутатська недоторканність, масниця, указ
То у нас собаки брешуть, то руїни говорять

Президент України Віктор Ющенко успішно продовжує топтати свій імідж…

Попереду — Великий піст, багато питань у державі не вирішено, наприклад, із депутатською недоторканністю так і не розібралися, не говорячи вже про роботу парламенту загалом. Сьогодні ще незрозуміло, Верховна Рада є, чи її вже немає? Бюджету немає, чи він є? А може, на нас знову насуваються вибори? Лише у одному повна ясність — всі вже зрозуміли, хто є хто в Україні. І поки прем‘єр Юлія Тимошенко в Брюсселі укріплювала імідж нашої держави, Президент України Віктор Ющенко успішно продовжує цей імідж топтати.

 

Початок тижня не провіщав біди. Тим паче, що почався він зі свята — Масляна як-не-як, можна донесхочу напертися млинців — адже попереду Великий піст. Та і в кінці тижня — теж свято, Міжнародний жіночий день, 8 березня! У сусідній Росії обрали нового президента Дмитра Медведєва — ще один привід відволіктися від української політики. І якось усе в понеділок 3 березня стихло. Верховна Рада причаїлася в очікуванні, адже незрозуміло — чи то домовилася коаліція з опозицією, чи то чекають команди якої, Президент на зустрічі з прем’єром не став влаштовувати істерику, щоправда, раптом натякнув на те, що «… організувати роботу в рамках коаліції Верховної Ради — це обов‘язок двох фракцій». Тобто, з’ясовується — оце номер! — в блокуванні парламенту винна фракція… БЮТ. Ну все, припливли.

Але, мабуть, у Кабінеті Міністрів вирішили діяти згідно з прислів‘ям «грішно сміятися над хворими людьми». Тим паче, що на неодноразові страшилки про розпуск парламенту БЮТ відповів чітко — немає проблем, ми готові. Кому це вигідно? Ну, тільки не Ющенкe з його «НУ-НС», що напіврозвалилася.

А тут ще й київська мерія свою дурість продемонструвала. Мало того, що Льоня-Космос дивує, до цього вже всі звикли, але коли його зами починають маятися космосом — пиши пропало. Та коли вони ще й пишуть — щоб дур видно було, ймовірно — то вже просто острах бере. Тому що розумна людина не почне скликати журналістів освітлювати «грандіозну подію» — поїздку заступника голови КМДА… у метро. Мовляв, бачите, яка нелюдська праця — працювати замом Черновецького, доводиться звершення здійснювати, на метро кататися. Отже, так і пишемо: 5 березня — звершення. Виконує Людмила Денисенко.

Але як виявилось, головний дур — ще попереду…

«Листи мертвої людини…»

Пам’ятаєте пісеньку Висоцкого «Лист до редакції»? «Люба телепередача! У суботу, як на вдачу, наша публіка гаряча розпалилася надмір: замість того, щоб нам спільно їсти ліки добровільно — вся лікарня божевільна пильнувала ваш ефір…»

У пісні Володимира Семеновича сьогодні можна побачити логіку вчинків Віктор Андрійовича. Який вирішив, як колись Володимир Ілліч, писати «Записки стороннього», намагаючись облаштувати Кабінет Міністрів України. Хоча сенс цих заміток українського президента — той же: «… коли ви не відгукнетесь, ми напишем в Спортлото». Отже, тиждень, що минув, можна сміливо назвати тижнем епістолярної творчості Президента України. Ющенко вирішив відправитися в гості до президента Назарбаєва, щоб офіційно відкрити Рік України в Казахстані. Але щоб у його відсутність не «розгулявся» прем‘єр-міністр, Віктор Андрійович за старою звичкою вирішив йому лист накатати. І накатав…

Листи Тимошенко Віктор Андрійович писав і раніше — тяга Ющенка до епістолярної творчості почалася ще в лютому. Правда, цілком очевидно, що або рукою президентською хтось водив, або просто підписує Ющенко листи не дивлячись, а може ще простіше — пан Генеральний секретар Всієї України Віктор Балога факсиміле президентське клеїть на листи, які сам же і пише. Точніше, штампує — клерків-секретарів у Генерального секретаря багато.

Загалом листи президентські (секретарські?), у принципі, були гнівними. Мовляв, чому Кабінет Міністрів і особисто прем’єр не дотримуються заповітів мудрого Ющенка? А так само розпорядження загального характеру — «поглибити», «розширити», «просунути»… Хоча куди вже «ширше»? Та і взагалі — таке враження, що не Президент України пише ці листи, а якийсь працівник Кабміну, такий собі контролер-ревізор. Якому робити нічого. Тому що все те, про що йдеться в листах, здійснюється і без «мудрих вказівок».

Причому, постійна публічна критика дій прем‘єр-міністра з боку Президента України практично за всіма пунктами не тільки не сприяла зростанню президентського рейтингу, а навпаки — опустила цей рейтинг нижче за всі межі, одночасно дискредитувавши Україну в очах міжнародного співтовариства. Характерно, що незграбні спроби приписати собі всі успіхи уряду — і видачу внесків Ощадбанку, і газові переговори — ще більше ударили саме по іміджу Ющенка.

«Тепер я знаю — в Вашій волі мене презирством покарать…»

Юлія Тимошенко не реагувала на постійні нападки, продовжуючи наполегливо розгрібати завали і блокади з боку Секретаріату Президента. Хіба що іноді хтось із БЮТ відповідав на відверту дурість, якою відрізнявся кожен лист від Президента. Наприклад, черговий лист із «газового питання» містить вимогу дотримуватися домовленостей, досягнутих президентами України і Росії, «зміст яких доведений до Уряду відповідними директивами». Проте пардон — а де домовленості? Де прозорість у переговорному процесі? Ніде ніякі директиви не опубліковані, незрозуміло — чого ж дотримуватися?

Мабуть усвідомивши, в яку калюжу черговий раз його посадили, Ющенко зняв гриф «таємно» з Директив делегації України на переговорах з РФ з питань переходу на прямі схеми співпраці в газовій сфері. При цьому ні текст указу, ні самі Директиви на офіційному сайті президента так і не з’явилися. Секрет двох президентів так і залишився секретом. А коли черговий клерк із Секретаріату Президента спробував оберегти Віктора Андрійовича від майбутньої ганьби, з цього нічого не вийшло. Тільки ще більше увійшло. І всі зрозуміли — зовсім наш Президент забрехався.

Цікаво, що прем‘єр-міністр Юлія Тимошенко всього один раз відповіла на всі ці листи. Але цього вистачило, щоб у Ющенка почалася формена істерика. Найцікавіше, що Віктор Андрійович писав-писав листи Юлії Володимирівні, але одержавши всього один лист у відповідь, здивувався — як це так, навіщо тут мені листи шлють? «Я не є прихильником відносин Президента і прем’єра через пошту». Ну, склероз почався. Мабуть, Президент забув, що сам протягом січня-лютого щотижня слав прем‘єр-міністрові Відкриті листи та телеграми. До того ж, спроби приписати собі «блискучі перемоги» в газових переговорах, як ми вже бачили, тільки б’ють по іміджу самого Ющенка.

До речі, відразу стало ясно, хто писав усі ці листи — в істериці забився і глава СП Віктор Балога. І знову ж таки — президентський секретар заявляє про свої амбіції в час відсутності Президента в країні. При цьому загрожуючи конституційним органам (!), що змусить їх виконувати свої розпорядження. Не президентські, а саме свої. І прес-служба глави держави перемкнулася на обслуговування президентського секретаря Віктора Балоги. на якій підставі — незрозуміло. Залишилося Балозі ще укази свої видавати. Втім, а хто сказав, що укази Президента, що регулярно з‘являються під час зарубіжних вояжів чільника держави, підписує і складає він сам? «То у вас собаки брешуть, то руїни говорять…» Але про «руїни», які говорять, — ми ще пригадаємо.

«…в суспільстві, де немає диференціації штанів за кольором — немає мети…»

Отже, відправився Ющенко до Казахстану, а Юлія Тимошенко відвідала з робочою поїздкою Королівство Бельгія. У рамках робочого візиту прем’єр-міністр України провела низку двосторонніх зустрічей: з Державним секретарем США Кандолізою Райс, міністром закордонних справ Німеччини Франком Вальтером Штайнтаєром, президентом Республіки Фінляндія Тарьє Галонен і спікером парламенту Грузії Ніно Бурджанадзе. Чи варто говорити про те, що вже сьогодні з Тимошенко розмовляють, як з майбутнім лідером з України. В усіх відношеннях. Тому що прем‘єр уміє змусити поважати і себе, і свою країну. Причому, провалилися спроби звинуватити Юлію Тимошенко в тому, що вона узяла з собою свою доньку — прем’єр відзвітувала за всіма витратами Жені Тимошенко, довівши, що вона платила за все сама. Таким чином, і ніс утерла злостивцям, і блискучу піар-акцію провела.

А ось пан Ющенко в черговий раз показав усе, на що він здатний. Перед своїм відльотом до Казахстану Президент України видав черговий безглуздий указ. Ну, не можна інакше назвати указ про те, що Президента України в обов‘язковому порядку повинен зустрічати і проводжати цілий натовп чиновників, починаючи з прем’єра чи першого віце-прем‘єра і закінчуючи спікером Верховної Ради. Не кажучи про те, що цей указ, як і багато попередніх указів українського президента неконституційний — він ще відверто пахне самодурством. Яке право Президент України має зобов’язати незалежні гілки влади — виконавчу й законодавчу, спікера парламенту і прем‘єр-міністра — не просто підкорятися йому, але й виконувати роль мажордомів? А каву в ліжко вранці не потрібно подавати? Або, може, як у фільмі «Кін-дза-дза», ще треба Ющенку надягати при відлітанні і прилітанні жовті штани, а решту змусити присідати і говорити: «Ку-у-у-у»!

Але, мабуть, Бог на світі є. І все бачить. Мабуть, саме тому народне прислів’я «Не рий яму іншому — сам у неї потрапиш» наздогнало Президента України Віктора Ющенка в, здавалося б, найбільш невідповідний момент. У дружньому Казахстані дружній президент Нурсултан Назарбаєв дружньо вказав Віктору Андрійовичеві на його місце. «Мовляв, а чи не здається вам, юначе, що ваше місце біля…» тобто, поки Ющенко намагався всіх у себе на Україні построїти, його самого в Казахстані построїли. Мабуть, тому і нова істерика з ним трапилася… Ну, та сама, коли він на лист Тимошенко у відповідь раптом пригадав, що він не є «… прихильником відносин Президента і прем‘єра через пошту».

Остаточно наш Президент дійшов до ручки по прильоту з Казахстану, вирішивши відзначити Шевченківські дні в Україні. Швиденько забувши про те, як його опустили азіати, Віктор Андрійович зайнявся своєю улюбленою справою — почав віщати. І знову «Остапа несло…» Ющенко відчув термінову потребу садити, тому що сіяти розумне, добре, вічне він так і не навчився — його відкриті уроки в українських школах стали предметом кпинів і анекдотів. А оскільки посадити Віктор Андрійович не зміг навіть Рудьковського, то довелося йому садити дерева і віщати про те, як треба святкувати Весняну толоку. Причому, «товкти» цю воду в ступі Ющенко може годинами. Проте він сам не зрозумів, що сказав.

За словами Ющенка, якщо аналізувати сьогоднішнє політичне становище в Україні, можна дійти висновку, що «ми з упертістю повертаємося до руїн». «Бездумна боротьба, розбрат, подвійні стандарти зараз тягнуться посеред нас… Вже неможливо без гніву дивитися на те, як нескінченна політична суєта й інтриги, приховані за красивими гаслами, гальмують наш рух вперед», — підкреслив Президент. І доводиться визнати — Віктор Андрійович вже і сам не розуміє, що говорить. Повне ототожнення з «дорогим Леонідом Іллічем». І це наштовхує на різні думки…

Були, звичайно, і радісніші новини. Мабуть, на честь майбутнього жіночого свята у Верховній Раді нарешті здули кульки, вирішивши припинити протистояння, знову ж таки — жіноче свято. Навіть Юлія Тимошенко, виступаючи зі святковим привітанням, не утрималася і пожартувала, що всі чоловіки, які посміють кривдити жінок, матимуть справу з прем’єр-міністром. Отож, не дарма жартують, що в українській політиці всього один чоловік — Юлія Тимошенко. І стає зрозуміло, на кого насувається Великий пост. Президентський.

Олександр Воронцов.

ВКонтакте Buzz Live journal Facebook Twitter

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишою і натисніть CTRL+Enter
Лист у редакцію
Ви не авторизувались.
Якщо у вас вже э обліковий запис ВКурсе.ua, увійдіть або зареєструйтесь.
ваш коментар:

Читайте також:

Підписано указ про право українців на безвіз

26 травня 2017, 15:21

Генпрокуратура хоче створити реєстр справ Януковича

22 травня 2017, 11:04

У Генпрокуратурі розповіли, як просуваються справи проти Януковича

12 травня 2017, 19:03

Останні новини за сьогодні: