Новини / Бізнес / Українські банкіри пристосувалися до кризи
12 лютого 2013, 10:49
Розмір шрифта: А А А

Українські банкіри пристосувалися до кризи

Українські банкіри пристосувалися до кризи, банківська система, внутрішній валовий продукт, кредитування, валютний ресурс
Українські банкіри пристосувалися до кризи

На тлі падіння реального ВВП, фіксованої Держстатом другий квартал поспіль, вихід банківської системи на прибуткову діяльність вперше за три роки — один з небагатьох позитивних сигналів в економіці за останній час.

 Хоча пояснюється він аж ніяк не «Покращенням» життя банкірів, вони просто пристосувалися до існування в світі високої вартості ресурсів і обмеженої кількості клієнтів, здатних не тільки зайняти, але і віддати гроші.

Очищення портфелів від поганих кредитів, спекулятивні операції на валютному ринку і активне перевкладиваніе залучених у населення депозитів в держоблігації уряду — головні рецепти виживання банківської системи в минулому році.

Що, звичайно, не може бути підставою для особливого оптимізму: без поновлення кредитування та зростання економіки банки не зможуть підтримувати свою життєдіяльність і будуть змушені істотно ужиматься і йти з ринку через банальну відсутність попиту на свої послуги.

Виправити ситуацію можуть зниження вартості ресурсів та формування держзамовлення на інфраструктурні проекти, до фінансування яких могли б підключитися фінустанови. А також, як би дивно це не звучало, посилення регулювання діяльності банків.

Якщо проаналізувати думки експертів про причини високої вартості кредитних ресурсів в Україні, то можна виділити три причини.

Перша — жорстка монетарна політика Національного банку, який до останнього часу активно вилучав гривню з обороту для зниження тиску на обмінний курс. Друга причина — низький рівень захисту прав кредиторів, права яких по поверненню коштів не забезпечені законом і правоохоронною системою. І, нарешті, третя — низькі темпи економічного зростання, не стимулюють підприємців до залучення ресурсів на розвиток бізнесу.

Насправді ключові причини зовсім в іншому — у відсутності довіри до банківських установ з боку громадян, що не поспішають нести їм свої заощадження, високі девальваційні очікування, долати які доводиться за допомогою високих депозитних ставок, і розрив у терміновості між активами і пасивами банків, який фінустанови також змушені перекривати, не рахуючись з вартістю ресурсів.

А переплутавши причини і наслідки, можна легко помилитися з вибором методів «лікування». Зокрема, перехід до плаваючого курсу, званий багатьма експертами головним інструментом зниження девальваційних очікувань, може дуже боляче вдарити по банківській системі і, замість послаблення, призвести до подальшого зростання депозитних ставок — через масове вилучення вкладниками коштів, яке може послідувати за курсовими коливаннями .

Крім того, високі депозитні ставки по гривні є наслідком високої вартості валютних вкладів. Адже якщо долар сьогодні можна розмістити в першокласному банку під 7-9% річних, чи можуть бути гривневі депозити дешевше 17-19%?

Причина дорожнечі валютних ресурсів сьогодні — це активне повернення комерційними банками залученого раніше за кордоном фінансування і високі ставки запозичень Мінфіну, який, зі свого боку, також підігріває інтерес банків до дорогих валютних ресурсів.

«У посткризовий час були посилені норми щодо кредитування у валюті. Я вважаю це рішення правильним і не бачу необхідності міняти існуючі вимоги. Думаю, що відновлення кредитування у валюті навряд чи доцільно на тлі спроб НБУ дедоларизувати економіку. Це було б нелогічним в умовах, коли заходи, що вживаються регулятором, дають результат. Як альтернативу Міністерство фінансів запропонувало ринку новий інструмент — валютні державні облігації. Думаю, банки будуть активно його використовувати в 2013 році», — вважає голова правління Укргазбанку, виконавчий директор Набу Сергій Мамедов.

Аналіз ситуації показує, що депозити фізичних осіб у гривневому еквіваленті у валюті за минулий рік виросли на 32,7 млрд гривень, що становить близько 4 млрд доларів. Куди ж ці кошти ділися, якщо депозити виросли, а кредити зменшилися?

За даними Національного банку, в минулому році його підопічні повернули зовнішнім кредиторам 2,6 млрд доларів і на таку ж суму придбали валютні ОВДП в уряду. Також фінустанови на 2 млрд доларів збільшили залишки коштів на своїх закордонних рахунках (в авуарах — до 11 з «хвостиком» мільярдів). Сукупно зазначені суми приблизно рівні обсягом погашень валютних кредитів населенням в 2012-му (в еквіваленті — 29 млрд гривень) і зростанню обсягу валютних депозитів фізосіб (32,7 млрд гривень).

«У класиці економічної теорії ставки відображають інфляційні очікування. А в нашій нинішній ситуації доречніше говорити не про інфляційні, а про дефляційних ризиків. Тому різниця, існуюча зараз між ставками в гривні і в доларі, є платою за девальваційні очікування», — говорить директор департаменту НБУ з управління золотовалютним резервом і операцій на відкритому ринку Олександр Дубіхвост.

На думку експертів, знизити їх допомогли б домовленості з Міжнародним валютним фондом, а також дії уряду з поліпшення ділового клімату в країні, що має привести до підвищення зацікавленості бізнесу в розвитку і залучення кредитних ресурсів.

Уряд проводить багато дискусій з МВФ щодо обсягу держгарантій, які закладені в бюджеті-2013 в розмірі 50 млрд гривень. Про це розповіла директор департаменту боргової та міжнародної фінансової політики Міністерства фінансів Галина Пахачук.

«Всі виходять з чого? Мовляв, державна гарантія надана — все, можна не повертати. Але держава не може давати незабезпечені гарантії … Державні гарантії, що надаються суб‘єктам господарювання, не повинні створювати навантаження на державний бюджет та на його витрати в майбутньому», — підкреслила представник Мінфіну.

Пахачук повідомила, що в минулому році уряд надав держгарантій за кредитами на 75 млрд гривень. При цьому гарантований державою борг збільшився лише на 0,5 млрд гривень. Як пояснила представник Мінфіну, такий статус-кво обумовлений тим, що зобов’язання включаються до держоблік тоді, коли позичальник почне використовувати кредитні кошти, повернення яких гарантується державою.

«Банк — це фінансовий посередник, який не створює, а задовольняє потребу економіки і її суб‘єктів в кредитних ресурсах, — говорить голова правління банку«Хрещатик»Дмитро Гриджук. — Якщо бізнес почне розвиватися, попит на ресурси виросте разом із прибутковістю банків, і акціонери будуть готові знову вкладати ресурси в банки і стимулювати кредитування».

У цьому зв’язку Український кредитно-банківський союз запропонував Кабміну доповнити програму активізації розвитку економіки заходами, спрямованими на забезпечення довгострокового економічного зростання шляхом поступового зниження вартості кредитних ресурсів. Серед запропонованих заходів — розширення ліквідності банківської системи, в тому числі шляхом спрощення доступу до кредитів рефінансування Нацбанку. В УКБС переконані, що це дозволить залучити додаткові ресурси для кредитування реального сектора економіки і сприятиме її зростанню.

Ще однією причиною низького попиту на ресурси, усуненням якої доведеться займатися економічному блоку уряду, є висока закредитованість підприємств, багато з яких довели рівень позикових коштів до 70-90% валюти балансу. «З урахуванням високої частки тіньової економіки і несприятливої ??економічної ситуації коло платоспроможних клієнтів дуже обмежений. Хоча потенційно попит на кредити може бути набагато вище — за умови детінізації економіки», — говорить начальник відділу аналізу та досліджень Райффайзен Банку Аваль Дмитро Сологуб.

Однак для цього, крім дій влади щодо стимулювання детінізації, необхідні розвиненість фінансового, фондового та інших ринків, поліпшення інвестиційного клімату в країні. «Сьогодні це поки уповільнений процес, тому нагальним є практичне здійснення реальних реформ, — говорить Дмитро Гриджук. — Якщо ж говорити про направлення безпосередньо валютних ресурсів в кредитний оборот, то необхідні активізація розвитку експортного потенціалу країни, підвищення конкурентоспроможності української продукції, введення протекціоністських заходів щодо наших товарів на світових ринках, залучення зовнішніх інвестицій».

«У держави є механізм стимулювання кредитної активності шляхом компенсації відсоткових ставок. Найбільш чітко цей механізм відпрацьований у сфері кредитування сільського господарства. Якщо держава визначить інші стратегічні галузі і напрямки, воно точно так само може залучити туди кредитування шляхом компенсації відсоткових ставок з бюджету», — погоджується з колегою Сергій Мамедов.

При цьому багато опитаних ZN.UA банкіри відзначають, що задеклароване урядовою програмою створення Банку розвитку з метою стимулювання і підтримки пріоритетних сфер економіки вимагає виділення додаткових фінансових ресурсів, джерела яких — поки — залишаються невизначеними.

Як повідомила 5 лютого з. м. заступник начальника управління розвитку фінансових ринків Міністерства економічного розвитку і торгівлі Валентина Небога, планується, що Банк розвитку буде 100-відсотково державною структурою, яка буде створена за рахунок коштів держбюджету. Також передбачено створення окремої нормативно-правової бази для цього банку. Однак, за словами представника Мінекономрозвитку і торгівлі, потенційний розмір капіталу фінустанови ще обговорюється, «хоча очевидно, що сума 120 млн гривень (мінімальна вимога до всіх банків), яка раніше озвучувалася як можливий варіант, буде недостатньою, враховуючи масштаб завдань, які держава буде ставити перед Банком розвитку».

Це ж стосується запланованого механізму часткової компенсації відсоткових ставок по споживчому автокредитуванню фізосіб при купівлі ними вітчизняної продукції і передбачених заходів пільгового кредитування окремих галузей.

«На жаль, ресурси уряду обмежені. Всі ми розуміємо, що будь-який вид субсидії є, по суті, передачею добробуту від однієї категорії платників податків до інших. Тому неможливо одержати значне зростання в субсидувати кредитуванні без відповідного збільшення державних витрат», — упевнений голова наглядової ради Піреус Банку Янніса Кіріакопулоса. І хоча, безумовно, держава може прийняти рішення про допомогу конкретним секторам (наприклад сільському господарству) або соціальним групам (наприклад програми з субсидованому іпотечному кредитуванню), це не зможе підтримати весь ринок кредитування.

«У першу чергу, для розвитку кредитування потрібно сконцентруватися на лібералізації операцій між НБУ і комерційними банками (валютні свопові операції щодо комерційних банків, які мають валютні ресурси, але не мають достатньо гривні для збільшення обсягів кредитування). Інакше про стабільність фінансового сектора можна просто забути. А інструменти досить популярні, і немає необхідності заново вигадувати колесо. Досить перейняти практику європейської або американської системи за операціями РЕПО», — погоджується голова правління Ерсте Банку Павло Цетковський.

Крім того, на думку банкіра, Нацбанку необхідно просто постійно підтримувати достатній рівень ліквідності на міжбанківському ринку. «Це посприяє вирішенню проблеми як у короткостроковому, так і в довгостроковому періоді. При цьому значну увагу слід приділити вихованню і підтримці довіри населення до банківської системи в цілому», — вважає Цетковський.

Втім, покладатися тільки на державу в нашій країні неправильно. Та й ослаблення монетарної політики в поточних умовах може знову призвести до зростання попиту на валюту. «Динаміка платіжного балансу чітко показує, що обмінний курс перебуває під девальваційним тиском. У цих умовах більш м'яка монетарна політика (з метою відновлення кредитування) неминуче призведе до тиску на курс», — говорить Дмитро Сологуб.

Тому банки вже почали самостійно визначати стелю процентних ставок по залученню корпоративних депозитів і приватних внесків як в національній, так і в іноземній валюті. «Це кореспондується з процесами із залучення зовнішніх запозичень, що в результаті зможе зблизити ставки за гривневими і валютними депозитами настільки, що будуть нівельовані відмінності. Таким чином, банківська система убезпечить себе від ризиків саме за грошовими коштами в іноземній валюті, і банки матимуть можливість знизити кредитні ставки, що, в свою чергу, допоможе активізувати кредитування», — вважає Дмитро Гриджук.

«Враховуючи поточні ринкові умови, ми не очікуємо радикального зниження ставок у найближчі кілька місяців, у той час як дорожчання ресурсів вже обмежена неможливістю бізнесу перенести збільшені витрати на своїх клієнтів в умовах дуже низької інфляції», — підтримує тезу Янніса Кіріакопулоса. За його оцінками, ринок не побачить у найближчі місяці ставок по кредитах у гривні нижче 20% річних. Хоча, на думку Сергія Мамедова, оптимальні ставки для відновлення попиту на кредити повинні бути в межах 15-17% по гривні.

«Багато чого буде залежати від макроекономічної стабільності в Україні. Учасники фінансового ринку повинні подолати страхи, зважити всі ризики і припинити будувати свої бізнес-моделі тільки з урахуванням негативних сценаріїв. Економічне зростання в умовах страху і панічних настроїв неможливий», — резюмує експерт.

ВКонтакте Buzz Live journal Facebook Twitter

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишою і натисніть CTRL+Enter
Лист у редакцію
Ви не авторизувались.
Якщо у вас вже э обліковий запис ВКурсе.ua, увійдіть або зареєструйтесь.
ваш коментар:

Читайте також:

Голова НБУ розповів, коли бізнес зможе отримати дешеві кредити

30 травня 2017, 10:57

Високий статус. Чим корисні елітні банківські карти

30 травня 2017, 10:43

Українцям стали менше давати в борг

29 травня 2017, 14:25

Останні новини за сьогодні: