Новини / Бізнес / Логіка мільярдера: Багатії необхідні суспільству
6 червня 2013, 08:48
Розмір шрифта: А А А

Логіка мільярдера: Багатії необхідні суспільству

Логіка мільярдера: Багатії необхідні суспільству, Едвард Конард, багатство, бідність, фінансовий ринок, Бертран Жакійя
Логіка мільярдера: Багатії необхідні суспільству

Американський бізнесмен Едвард Конард у своїй книзі запевняє, що багаті люди — двигуни економіки.

Фінансова прірва між багатими і бідними — це, виявляється, добро, а не зло …

У книзі Несподівані наслідки (Unintended consequences) американський мільярдер і бізнесмен Едвард Конард (Edward Conard) розвиває думку про те, що, незважаючи на загальноприйняту думку, надбагатих люди швидше приносять суспільству користь, а не паразитують на ньому. Яким чином подібне зосередження багатств може благотворно позначитися на суспільстві?

Думку автора прояснив Бертран Жакійя, фахівець з фінансової економіки, корпоративних фінансів, управління підприємствами і фінансовими ринками, пише ресурс inoСМИ.ru.

Бертран Жакійя: Той факт, що багаті зосереджують у своїх руках багатства, зовсім не означає, що вони самі їх не виробляють. Бідна людина мало впливає на навколишній простір, тоді як багатий формує навколо себе справжню фінансову екосистему. Саме ця екосистема і дозволяє багатим створювати багатства. Ті, хто зараз їдуть за кордон з фінансових причин, раніше містили нерухомість, обслуговуючий персонал і різного роду фахівців. Цілком логічно, що чим більше ваш бюджет, тим більше ви витрачаєте грошей. Тим не менше, мені дуже складно говорити про якісь конкретні цифри або пропорційному коефіцієнті. Крім того, я не чув ні про які дослідженнях, які могли б підтвердити слова Конарда про те, що один долар заробітку багатої людини дорівнює двадцяти доларам заробітку для суспільства. Справа в тому, що надбагаті громадяни явно не витрачають всі свої заробітки на різні предмети споживання. У той же час вони, безумовно, інвестують і розміщують ці гроші, тобто, непрямим чином знову вливають їх в економіку. В результаті формується екосистема споживання, а також екосистема накопичень і фінансування.

 — Чи залежить цей результат від типу доходів?

 — Немає сумнівів, що зв‘язок багатих з їх оточенням найсильніше виявляється у підприємців. Вони не успадкували багатства, як королівські сім’ї, а створюють їх, що формує навколо них куди більш сильну економічну динаміку. Як би то не було, спадкоємців не можна розглядати як володарів нерухомих багатств, тому що, якщо їх обкласти 100% податком, вони поїдуть, і це не додасть багатств тим, у кого їх немає.

 — На думку Едварда Конарда, чим сильніше розрив між багатими і бідними, тим це вигідніше для економіки. Що ви про це думаєте?

 — Тут є два моменти. З одного боку, з поняття суспільної солідарності випливає, що занадто велика різниця в доходах деморалізує все суспільство і тим самим завдає шкоди економіці. З іншого боку, збільшення розриву між багатими і бідними необов‘язково пов’язано з зростаючою соціальною нерівністю і може попросту пояснюватися змінами, що відбулися на сучасних ринках. Розглянемо приклад двох великих тенорів, Паваротті та Карузо. Першому вдалося заробити величезні статки завдяки запису музики на CD і можливості запропонувати своє мистецтво всьому світу. Однак у часи Карузо потрібно було провести цілий тиждень на борту корабля, щоб дістатися до Нью-Йорка. Таким чином, він з об'єктивних причин не міг накопичити стільки багатств, скільки його колега, якому вдалося заробити в 50-60 разів більше грошей всього лише кілька десятиліть потому. І раз, як я вже говорив, багаті дають у своєму оточенні роботу для людей з середніми або низькими заробітками, немає сумнівів у тому, що чим вони багатші, тим вигідніше це для економіки.

 — Чи може нерівність у заробітку послужити мотивацією у професійній та підприємницької діяльності?

 — Цілком очевидно, що, якщо в якій-небудь компанії всі будуть отримувати однаковий оклад, це, ймовірно, повністю позбавить співробітників мотивації. Точно так само, хоча до відкриття власного бізнесу спонукає не лише бажання заробити, гроші все одно залишаються важливим фактором для підприємців, які приймають рішення про створення власної компанії. Тим більше, якщо їм доводиться тяжко працювати по 80-90 годин на тиждень, щоб підприємство працювало і проносило дохід. Таким чином, нерівність у доходах, з якого виникає прагнення заробити більше грошей, безумовно, являє собою рушійну силу економічного динамізму. Без економічної нерівності у нас буде мляве суспільство — як те, що було сформовано радянським режимом. Справа в тому, що зрівнялівка душить ініціативу і динамізм. Як би там не було, незважаючи на таку позитивну роль, це нерівність не повинно перетинати ту межу, за якою починається деморалізація населення та економіки.

ВКонтакте Buzz Live journal Facebook Twitter

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишою і натисніть CTRL+Enter
Лист у редакцію
Ви не авторизувались.
Якщо у вас вже э обліковий запис ВКурсе.ua, увійдіть або зареєструйтесь.
ваш коментар:

Читайте також:

Українські банки зобов'язали жорсткіше перевіряти операції клієнтів

29 травня 2017, 14:17

Європа шукає гроші на реформи в Україні

26 травня 2017, 15:35

Банкам заборонили огульно штрафувати українців

17 травня 2017, 15:55

Від пайків до технологій. Як міжнародна допомога посилила обороноздатність України

5 травня 2017, 08:46

Останні новини за сьогодні: