Новини / Бізнес / Лізинг став для українців альтернативою кредитуванню
24 березня 2017, 10:17
Розмір шрифта: А А А

Лізинг став для українців альтернативою кредитуванню

Лізинг став для українців альтернативою кредитуванню, лізинг, кредитування, українці
Лізинг став для українців альтернативою кредитуванню

Кількість автомобілів, які українці беруть у лізинг, стрімко наближається до поточного рівня автокредитування. У 2016 році було продано понад 70 тис. автомобілів, з них кожен п‘ятий транспортний засіб було куплено за фінансової підтримки банку або лізингової компанії. «У 2016 році на лізинговий ринок довелося 8,3% від загального обсягу реалізованих автотранспортних засобів. Частка банківського кредитування автотранспорту склала 12%», – говорить директор компанії «Український лізинговий фонд» Олександр Кощеєв. За його словами, в минулі роки частка взятого в лізинг автотранспорту становила не вище 2-6% загальних автопродажів.

За оцінкою Олександра Кощеєва, в грошовому вираженні частка лізингу ще вище, тому що лізинг, як правило, клієнти беруть більш дорогий автотранспорт – вантажівки або мікроавтобуси. Тоді як кредит залишається найчастіше інструментом для купівлі легкових автомобілів.
Ринок фінансового лізингу зараз на підйомі. Обсяг наданих послуг зріс за рік на 13% (до 22,6 млрд грн), а кількість укладених договорів – на 24% (до 17 тис.), підрахував член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов. На фінансування автотранспорту учасники ринку направили найбільшу суму (7,9 млрд грн), друге місце займає сільгосптехніка (5,6 млрд грн).
До 60% обсягу лізингу членів Асоціації лізингодавців (в 2016 році уклали договорів на 6,9 млрд грн) припадає на фінансування автотранспорту, а 28% – сільськогосподарської техніки та обладнання. «Обсяг переданих у лізинг автомобілів в минулому році наблизився до шести тисяч, що говорить про зростання на 70%», – зазначив Олександр Кощеєв. Для кредитування придбання сільгосптехніки та обладнання в 2016 році було укладено 640 договорів на суму близько 2 млрд грн.

Невидимі гальма
Красиві цифри зростання не повинні вводити в оману. Ряд накопичених проблем гальмує розвиток ринку. Наприклад, компанії прагнуть уникати сплати ПДВ, який зараз стягується при вилученні техніки. «Це ставить нас у нерівне становище з банками, у яких немає такої проблеми. А лізингові компанії змушені сплачувати додатковий податок в 20%», – говорить директор Асоціації лізингодавців Марина Масич. Учасники ринку спільно з регулятором і профільним парламентським комітетом розробили проект закону «Про фінансовий лізинг», який повинен спростити правила ринку для нинішніх гравців. «Питання вже два роки обговорюється на різних рівнях виконавчої та законодавчої влади як проблемний, але до цих пір немає рішення. Сподіваємося на швидкий розгляд законопроекту», – скаржиться Марина Масич.

Паралельно Нацкомфінпослуг виводить з ринку слабкі компанії. Олександр Залєтов розповів, що за 2016 рік ринок покинули 78 учасників, залишилося 202. При цьому на топ-10 доводиться 60% лізингу, а на 15 компаній – членів профільної асоціації – 80%. За словами пана Залєтова, сотня лізингових компаній зареєстрована, але не працює, а у 50 компаній обсяги операцій мізерні. «Процедура ліцензування – крайня міра, але вона потрібна, щоб відсіяти тих, хто не планує працювати на ринку. Відбудеться його очищення», – проанонсував зміни Олександр Залєтов. Компанії, які до 10 червня 2017 року не отримають ліцензії, будуть виведені з ринку.

Представники ринку скаржаться на проблеми з фондуванням в національній валюті, яка стає основною валютою платежу. Директор компанії «ОТП Лізинг» Андрій Павлушин говорить про зростання частки лізингу в національній валюті з 10-20% в 2014-2015 роки до 55% в минулому. За його прогнозами, частка гривневих операцій продовжить зростати, а частка валютних договорів впаде до 35-40%».
Заслін проти шахраїв
Як і в інших фінансових секторах, де «є гроші», у лізинг активізувалися шахраї. Схема обману клієнтів, охочих отримати автомобіль або техніку в лізинг, проста. Шахраї підписують договір з клієнтом і беруть передоплату у розмірі декількох десятків відсотків від вартості об’єкта. Після цього, уважно вивчивши договір, клієнт виявляє, що гроші були сплачені не за техніку, а за консультаційні або інформаційні послуги, або в якості комісії. І розрив договору не гарантує повернення сплачених грошей.
Марина Масич каже, що таких недобросовісних компаній стає все більше, а управу на них знайти все складніше. «Ці випадки серйозно дискредитують лізинг. Українці перестають довіряти лізинговим компаніям», – попереджає Марина Масич. Цю проблему могла б вирішити профільна саморегулівна організація у складі найбільших учасників ринку, яка зайнялася б виявленням шахраїв і боротьбою з фірмами, мимикрирующими під надання лізингових послуг. Скаржаться клієнти і на реальних гравців ринку. За словами Олександра Залєтова, в Нацкомфінпослуг у 2016-му надійшло 74 скарги на лізингові компанії, хоча це і вдвічі менше, ніж у 2015 році (тоді – 136 скарг).

Не рідкісні випадки, коли клієнти цілеспрямовано обманюють лізингові компанії. За словами Марини Масич, нещодавно було прийнято судове рішення про повернення клієнту техніки, взятої у лізинг, при цьому компанію зобов'язали повернути клієнтові гроші, раніше сплачені ним за послугу. «По суті, суд дозволив користуватися технікою лізингодавця безкоштовно», – обурена Марина Масич.

ВКонтакте Buzz Live journal Facebook Twitter

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишою і натисніть CTRL+Enter
Лист у редакцію
Ви не авторизувались.
Якщо у вас вже э обліковий запис ВКурсе.ua, увійдіть або зареєструйтесь.
ваш коментар:

Читайте також:

Останні новини за сьогодні: