Новини / Бізнес / Чого хоче бізнес: реальні кроки, яких підприємці чекають від влади
25 січня 2017, 20:44
Розмір шрифта: А А А

Чого хоче бізнес: реальні кроки, яких підприємці чекають від влади

Чого хоче бізнес: реальні кроки, яких підприємці чекають від влади, бізнес, валюта, податки, НАБУ
Чого хоче бізнес: реальні кроки, яких підприємці чекають від влади

Бізнес відповідає на питання, що має зробити держава для розвитку підприємництва в Україні.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі готує законопроект, покликаний уже в наступному році підняти Україну в рейтингу Світового банку Doing Business з 80-го місця у ТОП-50 країн. Про це НВ Бізнес повідомило джерело в МЕРТ.

Наразі уряд вносить останні правки у проект закону, який має суттєво полегшити умови підприємницької діяльності. Тим часом ми поцікавилися в самих бізнесменів, що повинна зробити влада, щоб ведення бізнесу в Україні насправді стало легшим.

Енді Гундер, президент Американської торгової палати.

Дуже добре, що Міністерство готує такий законопроект. Це гарний сигнал для бізнесу.

Відповідно до стандартів Світового банку, рейтинг Doing Business охоплює 11 сфер регулювання бізнесу, починаючи від реєстрації власності і отримання кредитів, до дозволів на будівництво і прав міноритарних акціонерів.

В Україні потрібно проводити реформи в усіх цих 11 сферах економіки. Але якщо говорити предметно, то нам, по-перше, потрібна повна і масштабна реалізація плану дерегуляції економіки. Діяльність бізнесу надто зрегульована і обмежена.

Друге – це податки. Необхідно імплементувати електронний кабінет платника податків і зменшити контакти між бізнесом і співробітниками фіскальних органів. Чим менше фізичного контакту між податківцями і бізнесом, тим краще для іміджу України.

І, а це основна причина того, що Україна завжди перебуває в кінці рейтингу Doing Business, необхідно остаточно вирішити питання підключення бізнесу до електромереж. Рішення лише однієї цієї проблеми дозволить Україні суттєво піднятися в рейтингу по легкості ведення бізнесу.

 Алекс Ліссітса, генеральний директор Індустріальної молочної компанії.

Чому бізнес у нас такий складний? Це пов‘язано не стільки з регуляторними питаннями, скільки з питаннями того, що законів ніхто не дотримується, бо це часто не можливо. І це основна проблема. Для того, щоб спростити ведення бізнесу, треба систему спростити до такого, щоб не було необхідності порушувати закони. Система має бути прозора і зрозуміла. Коли один плюс один – це два, і там ніяк три не може бути. А нашу систему поки можна трактувати абсолютно різними шляхами.

Візьміть систему бухгалтерського обліку в Україні. Це, мабуть, найгірша з усіх, які тільки можна собі уявити у світі. Ми хочемо запроваджувати інновації в сільському господарстві, хочемо перейти на безпаперову форму донесення інформації. Але водночас у нас на кожну поїздку треба шляховий лист. Їх уже ніде у світі немає, а ми щодня виписуємо ці шляхові листи. Це бюрократія, яка залишилася з радянських часів.

Другий приклад, згідно з вимогами, потрібно щоб у компанії був особистий лікар, який буде оглядати кожного працівника перед виїздом, чи він п’янствував учора. У нас 24 години на добу працює сільськогосподарська техніка. Тобто лікар має бігати за трактористами і нюхати їх цілодобово. Це абсурд. Усю цю застарілу систему вимог до ведення бізнесу треба просто знищити, і потім писати з чистого листа.

А ще якби ліквідували податкову інспекцію загалом і створили за європейським принципом сервісний центр допомоги платникам податків, то це заощадило б відсотків 20 робочого часу керівництва багатьох компаній.

Андрій Павлушин, генеральний директор ОТП Лізинг.

Нам потрібно щоб у країні було гарне правочинство і гарні податки. Чесні суди і просте оподаткування – і вже лише цього буде достатньо, щоб сказати, що в нас у країні добре.

Відверто скажу, із судами зараз стало трохи легше. Але найбільші проблеми виникають, коли наші крупні клієнти нам не платять. І в нашого банку – ОТП Банк – такі самі війни. Наприклад, зараз докладають зусиль повернути позики, які видали підприємствам Жванії [Давид Жвані та Микола Мартиненко вважаються бенефіціарами Юністіл та Запорізького абразивного комбінату, які заборгували ОТП Банку $9,25 млн].

Щодо податкової системи, то вона дуже складна, містить багато протиріч й недосконалостей і надто часто змінюється. Бізнес ніколи не може бути впевненим, що він порахував податки правильно і його додатково не обкладуть, не оштрафують.

Дуже заважає й жорстке валютне регулювання. Нам важко валюту купити. Нам потрібно перерахувати кошти до Будапешту [материнській структурі], але ми не можемо цього зробити через валютні обмеження. Хоча, звісно, якщо в таких економічних умовах зняти гальма, то валюта буде по 50 грн/дол.

Тарас Козак, президент інвестиційної групи Універ.

Системна проблема полягає в тому, що українські чиновники усе хочуть контролювати. Усі наші закони, постанови і нормативні акти спрямовані на те, щоб забороняти. І це стосується абсолютно всіх сфер: і валютного регулювання, і цінних паперів, і стандартизації.

І начебто цей контроль має діяти, щоб бізнес не зловживав. Але на ділі, якщо бізнес порушує закони, то в регуляторів ринків немає сил і повноважень для того, аби притягнути до відповідальності. Тобто ми маємо дуже жорстке законодавство і слабкий контроль за його дотриманням. А на Заході принцип абсолютно протилежний – можна все, але за шахрайство так спресують, що більше не захочеться порушувати закони. Тому потрібно дати ринку більше можливостей.

І, в цілому, усе, що стосується зовнішньо-економічної діяльності, в Україні надзвичайно складно, бізнесу заборонили майже все. Це заважає нам конкурувати з іноземним бізнесом. Наші підприємці мусять заводить офшори, через які взаємодіють із іноземними контрагентами, бо не можуть робити це прямо.

Що нам ще потрібно – приватизація державних підприємств і створення ринку землі. Управління державою величезними підприємствами спотворює вільну конкуренцію на ринку. Тому потрібна масова приватизація. Держава також є власником величезного обсягу землі, приблизно 10 млн гектарів сільськогосподарських угідь. А доходи від цих угідь надзвичайно низькі. Часто, згідно з документами, ця земля пустує, а насправді вона передана в оренду, кошти від якої йдуть у кишеню чиновникам. Так само держава не дозволяє українцям продавати землю, яка їм не потрібна, і не дозволяє фермерам купувати землю для розвитку свого бізнесу.

Ще один необхідний крок – позбавити правоохоронні органи можливості тиснути на бізнес. У нас кожен правоохоронний орган чомусь займається економікою: національна поліція, прокуратура, служба безпеки, навіть НАБУ має свій економічний підрозділ. Наче бізнес зі своїми станками порушує правопорядок в Україні. В дійсності це використовується для тиску на підприємця. Тому закон про фінансову поліцію, над яким зараз уже говорять, нам дуже потрібен.

ВКонтакте Buzz Live journal Facebook Twitter

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишою і натисніть CTRL+Enter
Лист у редакцію
Ви не авторизувались.
Якщо у вас вже э обліковий запис ВКурсе.ua, увійдіть або зареєструйтесь.
ваш коментар:

Читайте також:

Україна може піднятися в рейтингу Doing Business на 10 позицій

31 травня 2017, 09:07

До літа українцям готують нові податкові сюрпризи

30 травня 2017, 16:17

Все більше українців починають платити податки в Польщі

30 травня 2017, 15:45

Останні новини за сьогодні: