Новини / Бізнес / Роялті за використання музики в комерційних цілях сплачують лише 30% користувачів
23 жовтня 2013, 08:38
Розмір шрифта: А А А

Роялті за використання музики в комерційних цілях сплачують лише 30% користувачів

Роялті за використання музики в комерційних цілях сплачують лише 30% користувачів, роялті, музика, комерційні цілі
Роялті за використання музики в комерційних цілях сплачують лише 30% користувачів

Про те, як йде справа з виплатою роялті українським і зарубіжним авторам і продюсерам, Delo.UA говорила з керівником юридичного відділу Організації колективного управління «Українська ліга авторських і суміжних прав» Олександром Нікіним

Як в Україні йдуть справи з виплатою за виконання музики?

Як і раніше погано. Ми займаємося збором коштів для правовласників — авторів і продюсерів — за публічне використання музики в комерційних цілях, у закладах торгівлі та громадського харчування (кафе, ресторанах). Але наскільки я знаю, в інших сферах — публічному повідомленні, театральній — ситуація подібна до нашої.

Хоча останнім часом свідомих користувачів стає більше, це в першу чергу позначається на суми виплат. «Українська ліга авторських і суміжних прав (УЛАСП) в цьому році вже виплатила українським і зарубіжним авторам і продюсерам, які передали нам в управління права на свої твори, понад 1,5 млн гривень. Це, звичайно, дрібниці порівняно з тим, скільки сплачує, наприклад, Російське авторське суспільство — там рахунок іде на мільйони доларів.

Якщо говорити про Київ, то платять роялті близько 30% користувачів. В регіонах — не більше 20%.

 

Чому не платять?

Причин дві. Перша — незнання закону. Друга — небажання платити. При тому що мова йде не про десятки тисяч гривень в місяць, а, приміром, про 20 гривень з посадкового місця в хорошому ресторані.

Як переконати їх платити?

Постійне роз‘яснення, іншого шляху я не бачу. Але насправді наші системні противники — не користувачі, а так звані «озвучувальні компанії».

Такі організації існують у багатьох країнах, і вони працюють в правовому полі. Наприклад, власник мережі магазинів в Німеччині приходить в таку компанію і каже: я продаю джинси, і мені потрібно підібрати музику для того щоб у мене їх купували. Є величезна кількість різних досліджень для продавців — яка музика стимулює продажі. Продавцю підбирають музику, забезпечують нею через спеціальну систему. Але за право використання він як і раніше платить в місцеві організації колективного управління.

Перенесемо ситуацію з Німеччини в Україну. Українські «озвучувальні компанії» з’явилися в той час, коли організації колективного управління були ще в проекті. Організатори цих компаній купували невеликі музичні каталоги.

Господар вже нашого магазину джинсів хоче підібрати музику і приходить в «озвучивающую компанію». Кому мені платити за права на використання музики? — запитує він у представника компанії. А йому кажуть — використовуйте що хочете, а там розберемося. Якщо що, приїде наш юрист і буде нас захищати. Продавцю-то яка різниця кому платити — він платить «озвучивающей компанії». Поступово така практика розрослася.

Ми намагаємося боротися з «озвучувальними компаніями» і з тими, хто використовують музику незаконно. Виходить конфлікт, і крайнім у цьому зіткненні виявляється саме користувач, тому що він не особливо розбирається в авторському праві.

Тому у нас виходить такий спосіб монстрів, які всіх намагаються змусити платити за музику.

Що і хто може допомогти організаціям колективного управління в роботі з користувачами?

По-перше, це масове інформування про необхідність платити за використання музики. Ну і без покарань ніяк не обійтися. Цей шлях пройшли всі держави.

Ті суми, які повинні платити користувачі, як я вже говорив, невеликі. Я знаю, що середня кафе або ресторан витрачає в місяць на туалетний папір значно більше, ніж він повинен платити за музику. Ніхто не говорить про те щоб зняти останню сорочку. Просто держава має сказати раз і назавжди: пора виконувати закон.

Формально це питання стоїть на контролі Державної служби інтелектуальної власності при Міністерстві освіти і науки. До певного моменту ми плідно співпрацювали з Держслужбою. Проте два роки тому, після чергової зміни керівництва, УЛАСП, як і інші гравці ринку, стикаються з контрпродуктивною позицією цього відомства, незрозумілою з точки зору логіки. Ніякої підтримки, незважаючи на численні прохання та звернення УЛАСП, а також інших ОКУ, від Держслужби немає.

Яка роль держави в зборі і виплати роялті за використання музики в комерційних цілях?

Тут має бути кілька моментів. По-перше, Держслужба повинна взяти на себе функцію гаранта — перевірити і підтвердити, що ОКУ працюють і виплачують гроші правовласникам правильно. Адже часто користувачі не платять — крім загального небажання платити є щире розуміння наступного: ми заплатимо, а ці гроші потім вкрадуть. І навіщо ми повинні платити?

Тим більше, що гроші дійсно не раз зникали з рахунків державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (УААСП). Вірніше, ці гроші розміщувалися на рахунках банків, які збанкрутували.

Влітку ми дізналися про те, що державне підприємство УААСП буде реорганізовано в державну організацію УААСП. Згідно з наказом Держслужби інтелектуальної власності, кредитори УААСП мають право протягом двох місяців заявити свої майнові права, які повинні увійти в передавальний акт.

Нас і наших правовласників дуже бентежить ця реорганізація. По-перше, відмінності між «державним підприємством» і «державною організацією» неможливо знайти в законодавстві. Загальні норми Цивільного кодексу також не враховують специфіку підприємств, які управляють об‘єктами авторського права. Сам наказ, за оцінкою наших юристів, був прийнятий в порушення законів України»Про управління об«об’єктами державної власності» та «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність».

Якщо вимоги наших правовласників не будуть враховані в передавальному акті — а йдеться про суму понад 10 мільйонів гривень — тобто ризик втрати цих грошей. І при цьому в ситуації, що невиплата правовласникам коштів формально не буде порушенням закону.

Наскільки серйозними будуть наслідки таких дій?

Досить серйозними, як для українських правовласників, так і для іноземних. На рахунках УААСП накопичився значний обсяг коштів, зібраних для правовласників США, Великобританії, Росії. Такі дії УААСП загрожують іміджу країни, сприйняття її з боку іноземних інвесторів. Я не кажу про можливі санкції. Як, наприклад, правовласник із США дізнається, що йому потрібно внести відомості в передавальний акт? Швидше за все, вже постфактум.

Особливість діяльності УААСП полягає в тому, що жоден автор або власник не знає і не може знати до отримання відповідної інформації з самого УААСПа, скільки ж грошей йому нараховано за підсумками обробки звітів користувачів. Таким чином, тільки «дружні» правовласники і автори, яким на вушко шепнуть суму, зможуть потрапити в цей передавальний акт. А останнім часом УААСП взагалі не реагує на наші запити.

Ми давно просимо провести засідання Громадської Ради при Держслужбі інтелектуальної власності, присвячене реформуванню УААСП. Але Держслужба відповідає нам: все, що вони вважають за потрібне розповісти про це, розмістили на сайті.

Чи можна поліпшити ситуацію зі збору, і головне — виплати роялті як українським, так і зарубіжним авторам і виконавцям?

Це необхідно зробити найближчим часом, якщо ми хочемо, щоб український музичний ринок розвивався нормально. Так, 90% доходів, які отримують наші артисти та їхні продюсери — це концерти. Роялті за комерційне використання музики дуже невелика. Але і ці гроші важливі для створення нових музичних творів.

У нас є своє бачення. Наша пропозиція полягає в наступному: Держслужба з питань інтелектуальної власності має зобов'язати всі організації колективного управління підписати угоду між собою про обмін інформацією і грошима. Після цього на базі однієї з організацій створюється єдиний банк інформації, куди ОКР зливають інформацію про свої права. Наступний крок — створення організації, яка акумулює зібрані кошти, з яких правовласники будуть отримувати свою роялті, а ОКУ — свої відсотки за збір.

Все це можна було б зробити на базі того ж УААСП — якщо б ця організація була прозорою, і співпрацювала з іншими гравцями ринку. Але в нинішній ситуації це неможливо.

ВКонтакте Buzz Live journal Facebook Twitter

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишою і натисніть CTRL+Enter
Лист у редакцію

Коментарі (1)

  • Andriy (анонімно) 1 серпня 2014, 13:56 ссылка
    До речі тут: http://www.pravoconsult.com.ua/hto-platit-toj-zakazuye-muziku-ale-chi-platyat/
    пишуть про те, що Українське агентство авторських і суміжних прав непогано наживається на такій оплаті ресторанами за музику, адже не відомо, як агенство співпрацює з артистами і чи співпрацює взагалі?
Ви не авторизувались.
Якщо у вас вже э обліковий запис ВКурсе.ua, увійдіть або зареєструйтесь.
ваш коментар:

Читайте також:

У США загинув автор музики до «Титаніка»

24 червня 2015, 08:26

Кабмін вирішив зменшити ціну акцизних марок

20 листопада 2014, 19:21

Останні новини за сьогодні: