Від очікуваних зустрічей лідерів країн ЄС та прийнятих на них рішень залежить подальша доля всієї Єврозони та світової економіки …

Нову фінансову угоду між країнами-учасницями ЄС буде підписано на початку березня. Офіційно документ вступить в силу після того, як його ратифікують національні уряди 12 держав-членів ЄС.

Варто відзначити, що 30 січня, на Саміті ЄС у Брюсселі затвердили єдиний механізм виведення Євросоюзу з боргової кризи: так званий фіскальний пакт, покликаний забезпечити в майбутньому сувору бюджетну дисципліну.

Документ передбачає автоматичне введення санкцій при дуже високому дефіциті державного бюджету. Крім того, в національних законодавствах повинно бути закріплено обмеження бюджетного дефіциту не більше 0,5% від номінального ВВП. Поряд з цим допускається, що країни з державним боргом менше 60% від ВВП можуть незначно перевищувати зазначену позначку.

Прийнята концепція пожвавлення економічного зростання та зайнятості. Особливу увагу в ній, зокрема, приділяється боротьбі з безробіттям серед молоді, а також розвитку малого та середнього бізнесу. Для цих цілей передбачається перерозподілити близько 82 мільярдів євро.

Підписаний був і договір про створення Європейського стабілізаційного механізму (ESM). Постійна стабфонд ЄС з капіталом в 500 мільярдів євро почне діяти з 1 липня 2012 року. А от чи достатньо фінансових можливостей у Європейського стабілізаційного механізму, належить вирішити на наступному саміті Євросоюзу в березні.

В цілому, можна говорити про серйозний пакеті документів, прийнятому для стабілізації ситуації. Питання лише в тому, що це поки тільки документи, угоди, концепції. А фактом є те, що заяви та прийняті лідерами країн ЄС заходи з виведення єврозони з кризи, поки не приносять позитивного ефекту, оскільки немає спільного розуміння між главами країн єврозони, про що можна судити за оцінками рейтингових агентств і висловлювань експертів.

Зокрема, лауреат Нобелівської премії з економіки Пол Кругман зазначив, що жоден європейський саміт не дав адекватних відповідей, жодне політичне рішення не торкнулося проблеми у всій її повноті. На його думку, криза продовжує сприйматися, як проблема перевитрати коштів, що не зовсім відповідає дійсності. Перед Європою стоїть проблема нерівнозначних конкурентоспроможності і потоків капіталу.

Вчений пояснює, що з введенням євро, до країн на периферії Європи хлинули великі потоки капіталу, які й спровокували «кредитний міхур», тому зараз Європі необхідна агресивна монетарна політика. Навіть більш агресивна, ніж в США».

Цікавим є і погляд на проблему з боку профспілкових лідерів. На економічному форумі в Давосі генеральний секретар Міжнародної федерації профспілок Шерон Барроу запропонувала фінансистам сісти за стіл переговорів і виробити стратегію з підйому реальної економіки. Оскільки нинішня фінансова система її вбиває. Соціальна напруженість, яка за цим слід, не сподобається нікому.

Дійсно, масові акти протесту просто зашкалюють Європу. Основними факторами, підштовхуючими громадян Франції, Греції, Італії та інших країн ЄС до акцій протесту стали зниження рівня доходу, зростання безробіття і т.д.

У свою чергу фінансисти не згодні з подібними публічними позиціями і пропонують розібратися з наслідками фінансової кризи. А головною проблемою, в свою чергу, вважають не соціальну напруженість, а наслідки можливого дефолту переобтяженою боргами в 170% ВВП Греції.

За оцінками всесвітніх організацій (у тому числі і провідних рейтингових агентств), ризик рецесії набагато серйозніший, ніж припускали ще кілька місяців тому. Відбувається уповільнення темпів зростання економік, навпаки, наростає соціальна напруженість всередині країн ЄС.

Ситуація в Європі є відображенням світових процесів. За прогнозами, світова економіка збільшиться лише на 3,3%, а не на 4%, як прогнозувалося раніше. Іншими словами, її зростання сповільниться, адже в 2011 році він склав 3,8%. «Відновлення було слабким, а тепер воно під загрозою стагнації, — вважає головний економіст МВФ Олів‘є Бланшар. — Але є ще більша небезпека — ризик поглиблення європейської кризи. В цьому випадку світ може зануритися в нову рецесію».

Конкретним прикладом похмурих прогнозів може служити той факт, що днями рейтингове агентство Fitch знизило рейтинги відразу п’яти держав Єврозони — Бельгії знижено до рівня АА з АА +, Іспанії — до А з АА-, Італії — до А-с А +, Республіки Кіпр — до ВВВ-з ВВВ, Словенії — до А з АА-. "

Робити висновки як буде розвиватися ситуація поки рано, залишимо цей привілей політикам і фінансистам Європейських країн. Від себе можу лише додати, що всім главам ЄС буде потрібно величезна політична воля для прийняття правильних рішень, які дійсно будуть відповідати інтересам і цінностям не тільки їх держав, а й всієї Єврозони.

Фактори фінансової ситуації України

Сьогодні у фінансовому секторі України відчувається серйозна напруженість. Тому є кілька причин. Внутрішній психологічний фактор — це очікування наслідків кризи Європейської фінансової системи. Інформаційний фактор — обмеженість відповідних об‘єктивних даних. Державні органи займають вичікувальну позицію, не прагнучи збити напругу за допомогою інформаційної кампанії.

Сукупність цих факторів привели банківський і готівковий ринки до накопичення доларової маси, обсяг якої підбираються до 10 мільярдам доларів. Саме таку інформацію дав Національний банк.

Відмовитися від надії на швидкий заробіток система не в змозі, тому, банки перенесли девальваційні очікування на 1-й квартал 2012 року. Зрозуміло, якщо і ці очікування виявляться «завищеними», інформаційної галасу навколо девальвації гривні уникнути не вдасться. Тим самим, гравці ринку будуть підштовхувати девальвацію, прагнучи, якщо й не отримати надприбутки, то хоча б компенсувати вже понесені втрати і недоотриманий прибуток.

У свою чергу, Міністерству фінансів і НБУ довелося робити активні антиінфляційні дії, що привело до дефіциту гривні на грошово-кредитному ринку, згортання деяких кредитних програм і збільшення процентних ставок на міжбанківському ринку.

Сьогодні Регулятор задіяв нові фінансові інструменти, які, в принципі, виправили ситуацію.

Головною проблемою банків (що знаходяться в кризовому або передкризовому стані) залишається відсутність належного якісного рівня організації управління банківськими ризиками з боку ТОП менеджменту.

Що стосується державних органів, то тут явно наявна інформаційна обмеженість за нормативно-законодавчими процесами: відсутній належний якісний рівень організації інформаційної політики. Недолік відкритої, об’єктивної і оперативної взаємодії з фінансовими структурами і засобами масової інформації призводить до додаткової напруженості.

Виправлення очевидних факторів однозначно поліпшить ситуацію в Українському фінансовому секторі, що на тлі вкрай повільної стабілізації європейської фінансової сфери може стати головним завданням нинішнього року.