Відкриття бозона Хіггса і майоранівських квазічастинок, розшифрування генома Денисівської людини, отримання нових даних про властивості нейтрино і посадка апарату Curiosity на Марс опинилися в рейтингу головних наукових досягнень 2012 року, складеному журналом Science.

Щороку це авторитетне видання підводить підсумки року, визначаючи найважливіші події в різних сферах науки. За традицією, співробітники журналу обрали переможця та визначили ще дев‘ять учасників рейтингу, рівних між собою за значущістю.

Перше місце у списку наукових проривів Science беззастережно віддав відкритій за допомогою Великого адронного колайдера (ВАК) «частинці Бога» — бозону Хіггса. Про революційну подію вчені Європейського центру з ядерних досліджень (CERN) повідомили влітку. Бозон Хіггса був останнім відсутнім елементом в теорії про будову Всесвіту. Гіпотезу про існування частинки більше 40 років тому висунув професор Пітер Хіггс. 89-річний учений.

Експерти Science по достоїнству оцінили і прочитаний в цьому році геном так званої Денисівської людини — виду людей, які населяли Південну Сибір і Середню Азію близько 40 тисяч років тому. Денісівці жили в один період з неандертальцями і предками сучасних людей Homo Sapiens. Останки цього виду були виявлені в Денисовій печері в Солонешенському районі Алтайського краю. Загалом було знайдено п’ять фрагментів — кістку фаланги пальця руки, три зуби і частину фаланги пальця ноги.

Німецькі вчені з Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка в Лейпцигу розшифрували геном «денисівців», який визначив спорідненість цього виду з аборигенами Папуа Нової Гвінеї, а також факт їхнього співжиття з предками сучасної людини і неандертальцями.

У списку проривів також фігурує створення методики «редагування» генома. За допомогою TALEN вчені тепер мають можливість змінити або інактивувати специфічні гени тварин. У перспективі цей інструмент може допомогти виправляти генетичні поломки у людей.

Важливим досягненням названо і завершення десятирічного проекту ENCODE (Енциклопедії ДНК-елементів). Підсумком став висновок, що генетичний код людини є більш функціональним, ніж вважалося раніше — принаймні 80% генома біологічно активні.

У числі революційних подій також фігурують результати експерименту з нейтрино детекторами. Сотні учасників проекту з Китаю, США, Чехії та Росії досліджували перетворення штамів нейтрино з одного на інший. Цей експеримент може допомогти дослідникам пояснити, чому Всесвіт містить так багато матерії і так мало антиматерії.

У рейтингу також фігурують відкриті нанотехнології, так звані майоранівські квазічастинки. Існування ферміону, який є своєю власною античастинкою, передбачив у 1930-х роках італійський фізик Етторе Майоран. У цьому році група фізиків і хіміків у Нідерландах отримала переконливі докази, що такі квазічастинки дійсно існують. Перспективи практичного застосування відкриття бачать у створенні квантових комп'ютерів.

Посадку марсохода Curiosity американського космічного агентства NASA на Червону планету експерти теж вважають важливим досягненням. Апарат почав роботу на Марсі 6 серпня. Головна мета експедиції — встановити, чи існували на планеті коли-небудь умови для зародження живих організмів.

Також оцінені виданням зусилля інженерів зі створення керованої імпульсами мозку механічної руки, яка повинна кардинально полегшити життя паралізованим пацієнтам. Механізм може виконувати складні рухи у трьох вимірах. Інженери представили публіці 52-річну жінку, яка стала знерухомленою через захворювання мозку 13 років тому. За допомогою імплантованих електродів вона керувала механічною рукою, яка змогла навіть погодувати її.

Поки технологія є експериментальною і дорогою, однак команда дослідників з американського штату Пенсільванія сподівається, що в найближчому майбутньому такий апарат буде доступний багатьом, хто його потребує.

У списку топ-10 від Science також представлений експеримент, в ході якого за допомогою рентгенівського лазера дослідники зробили перший в історії рентгеноструктурний знімок молекули білка. Відкриття повинне допомогти у лікуванні рідкісних хвороб.

Нарешті, експерти визнали важливою отриману японськими вченими життєздатну яйцеклітину з ембріональних стовбурових клітин мишей. У відкриття теж може бути велике майбутнє.