Новини / Здоров'я / Післяопераційна грижа: що робити?
6 липня 2015, 12:36
Розмір шрифта: А А А

Післяопераційна грижа: що робити?

Післяопераційна грижа: що робити?, черевна порожнина, грижа, імплантант, післяопераційні грижі
Післяопераційна грижа: що робити?

Післяопераційна грижа: що робити

На жаль, післяопераційні грижі — досить поширене явище. Такі патології виникають приблизно у 20% випадків операцій на черевній порожнині.

Небезпечні симптоми

Післяопераційні грижі — це випинання органів під натиском внутрішньочеревного тиску через дефекти шва після хірургічного лікування захворювань черевної порожнини. Найчастіше в сформувавший грижовий мішок переміщається частина кишечника або великий сальник (складка очеревини, яка кріпиться до шлунку). Межі розходження м‘язів черевної стінки називаються грижовими воротами: залежно від масштабу розриву вони можуть досягати до 20-30 см в діаметрі. Однією з причин виникнення таких дефектів можуть бути слабкі м’язи черевної стінки або запалення в області післяопераційного рубця.

Головний симптом вентральної грижі — це випинання в області післяопераційного рубця. Не можна ігнорувати біль у животі, особливо при напруженні або різких рухах, а також нудоту і блювоту. Важливо пам‘ятати, що приблизно в половині випадків ці патології виникають у перші п’ять років після хірургічного втручання, так що варто максимально уважно ставитися до свого організму, навіть коли операція вже далеко в минулому.

У чому причина?

Найчастіше післяопераційні грижі з‘являються після видалення апендикса, хірургічного лікування перфоративної виразки шлунка (наскрізний дефект у стінці шлунка), непрохідності кишечника, гнійного перитоніту. Найбільш схильні до утворення вентральних гриж пацієнти, яким проводили екстрену операцію. Значну роль відіграє і техніка накладання шва, а також якість самого витратного матеріалу.

Спровокувати виникнення грижі може і сам пацієнт, наприклад, якщо не носить спеціальний бандаж після операції, легковажно підходить до своєї дієти або не чекає дозволу лікаря повернутися до фізичних навантажень. Саме тому так важливо дотримуватися рекомендацій фахівців в період реабілітації.

Не втрачайте час!

На жаль, вилікувати грижі без операції неможливо. Виправлення цього дефекту завжди передбачає хірургічне втручання, і робити це потрібно якомога раніше після виникнення патології. Якщо затягнути з усуненням проблеми, то можуть виникнути небезпечні для життя ускладнення, як, наприклад, защемлення органів або кишкова непрохідність.

Є два способи закрити грижові ворота і усунути випинання: за допомогою власних тканин пацієнта або ж із застосуванням синтетичних протезів. Перший варіант можливий тільки в тому випадку, якщо розмір дефекту не перевищує 2см. Однак зараз хірурги все частіше вдаються до другого методу лікування. В цьому випадку сітка виступає в ролі свого роду «заплатки», на якій потім формуються щільні рубці — набагато міцніше власних тканин хворого. До того ж ці імплантати не відторгаються організмом, не викликає запальних або алергічних реакцій.

Щадний метод

На сьогоднішній день кращим методом лікування грижі вважається лапароскопічна герніопластика. В ході операції застосовуються спеціальні композитні сітки. Такі операції на відміну від традиційних методів усунення гриж вимагають мінімального втручання. Сітчастий протез встановлюється всього через кілька проколів, тому рубці не перевищують 1,5 см. Хірурги також отримують можливість оглянути черевну порожнину зсередини за допомогою спеціальної відеокамери і паралельно виявити інші патологічні зміни.

В процесі реабілітації після лапароскопічної герніопластики людина перебуває в стаціонарі не більше двох днів. Протягом перших декількох тижнів, поки рубцева тканина формується навколо сітки, не можна піднімати тяжкості, необхідно намагатися уникати запорів. До активних занять спортом можна повернутися вже через місяць після

Ймовірність повторного утворення грижі після лапароскопічної герніопластики дуже низька. До того як в арсеналі хірургів з’явилися синтетичні сітки, операції з грижесіченню проводилися тільки з застосуванням власних тканин пацієнта, рецидиви виникали у десятки разів частіше (до 30% випадків), ніж в даний час.

Довіртеся професіоналу

Важливо відзначити, що при всіх позитивних аспектах таких процедур вони пов'язані і з деякими ризиками — такими, як ушкодження інших внутрішніх органів із-за неуважності або непрофесіоналізм лікаря. Тому дуже важливо проконсультуватися з висококваліфікованим фахівцем. Також цей метод протипоказаний тим, у кого вже було кілька операцій на шлунково-кишковому тракті, пацієнтам з тяжкими захворюваннями серцево-судинної системи, а також тим, у кого діаметр грижових воріт більше 15 см.

ВКонтакте Buzz Live journal Facebook Twitter

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишою і натисніть CTRL+Enter
Лист у редакцію
Ви не авторизувались.
Якщо у вас вже э обліковий запис ВКурсе.ua, увійдіть або зареєструйтесь.
ваш коментар:

Читайте також:

Вентральная грижа

17 лютого 2014, 09:00

Протезування і імплантація зубів у клініці «VerMax»

6 квітня 2011, 13:07

Останні новини за сьогодні: