Новини / Суспільство / Ірена Карпа: Бунт – це абсолютно нормальний стан
6 липня 2012, 08:56
Розмір шрифта: А А А

Ірена Карпа: Бунт – це абсолютно нормальний стан

Ірена Карпа: Бунт – це абсолютно нормальний стан, Ірена Карпа, письменниця, ведуча, Андрухович, Малярчук
Ірена Карпа: Бунт – це абсолютно нормальний стан

Карпу можна не помітити, але не зважати на неї не можливо. Особливо залишатися байдужим. Особливо, коли Ірена починає говорити. Впевненим альтом вона емоційно забиває цвяхами свої аргументи в розмові. Маючи тендітну статуру («рідні 48 кг»), Карпа випромінює енергетику потужності 1 слово/гуде натовп. Тінейджерські «шмотки» та коротка «незаглазурована» зачіска тільки збивають з пантелику, коли чуєш стрункі логічно впорядковані міркування, приперчені жартами та серйозною провокацією. Словом, «Фройд би плакав…»

Ірено, моє знайомство з творчістю Карпи розпочалося з книжки «Фройд би плакав», жовта палітурка якої була майже в кожній кімнаті (умовно назвемо ці студентські приміщення львівського гуртожитку так (усміхаюсь). І нещодавно переглядала відео з тобою у головній ролі з-під Верховної ради. Таке відчуття, що Карпа незмінна: знову таки бунт, знову таки протест. Чи змінилося щось у твоєму внутрішньому посилі чи «лиш боротись, значить жить»?
 — Мені здається, був час, що я взагалі думала, що я стала така дуже рівна, виважена і це НЕ було навіть пов’язано із дітьми, але потім, як не дивно після двох дітей, мені здається, в мене якийсь такий рефреш відбувся в мозку і дуже багато якогось такого погляду на життя незасміченого суспільними такими нашаруваннями. Тобто, я навіть на тому рівні, що я дістаю свої якісь підліткові шмотки і спокійно їх нОшу, не дивлячись на те, що мені 30 років. Мені якось нормально. І дуже важливо для людини творчої «не заматєрєвать»… Не бути з думкою, що «я вся така серйозна». З серйозністю приходить кон’юнктурність, а це те, що мені непотрібно, це те, що заважає творити, заважає дивитися на світ свіжими очима. І бунт – це абсолютно нормальний стан, тому що завжди дуже багато є речей (вони були, і будуть, і є), які потрібно міняти, а не плисти за течією.

 — зараз спостерігається тенденція, про яку хіба лінивий не говорить. Це тотальна маскулінізація жінок і фемінізація чоловіків. Твої думки з цього приводу.
 — ой, я не знаю. Нещодавно читала одну цікаву статтю, де авторка аналізує Софійку Андрухович, Таню Малярчук і мене, як власне, постфеміністок. Для нас якось так апріорі чоловіки і жінки  — це рівні істоти і мені якось неважливо. Я з такою ж легкістю, як з чоловіком могла б мати сім’ю з жінкою, важливо, які в кого риси, навички… Дійсно, ти права в тому сенсі, що все менше і менше мужніх чоловіків. Є, навіть ті, хто видаються таким мачо, а ти збрий з нього бороду і подивися, як він буде реагувати на певні речі і відкриєш, що це людина залежна від мамочки буде, несамостійна і ше й боягузлива. Оце найприкріше…

- прочитала на твоїй сторінці в facebookприкольне зауваження: «сьогодні кожен гуцул знає, що за гомофобією ховається латентна гомосексуальність». Якщо взяти це за лекало, то виникає питання. Ти так активно виступаєш на захист української мови, 5 червня, зокрема, агітувала на збір під Верховною Радою…Чи не зявлялася думка, що оскільки стільки сил спрямовано на захист мови, то ми, як її носії слабкі та «беззахисні»?
 - Звичайно ж, ми слабкі. От я щойно побувала на телебаченні. Ведуча, яка україномовна переходить на російську…у розмові з ведучим, тоді як він спокійно розумітиме українську. Чому і звідки ця позиція для упослідженості? Я цього собі ніколи не дозволяю…хоча я розумію, що якщо ти мінімально хоч трохи слабша особистість, тебе так і тягне це зробити, бо російської мови звучить безперечно більше, російськомовна культура більш медійно розкручена, а завжди легше стати в стадо, аніж стояти особнячком…

-Зона комфорту..
-Так, дійсно, оце ти вдало підмітила, зона комфорту. І моя зона комфорту – це моя совість, і те ким я є, і я не хочу прогинатися, тому російською я говорю з людьми, які просто не розуміють українську.. В Росії – це логічно. В Іспанії я говорю іспанською, в Каталонії я знаю кілька слів каталонською. Я буду намагатися нею говорити, просто щоби проявити повагу до цієї землі, а тут люди самі до себе проявляють неповагу .В країні, яка називається Україна, перескакувати на російську заради чого..? Як у цьому ролику: тебе це не перетворить на москаля….(йдеться про серію роликів «Я хочу розмовляти українською мовою» від мистецького обєднання «Остання барикада»  — прим. авт.

Ірена Карпа: В мене залежність від свободи
частина 2

Україна: Видоїли? Ось вам ше м’ясо! — Ірена Карпа частина 3

ВКонтакте Buzz Live journal Facebook Twitter

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишою і натисніть CTRL+Enter
Лист у редакцію
Ви не авторизувались.
Якщо у вас вже э обліковий запис ВКурсе.ua, увійдіть або зареєструйтесь.
ваш коментар:

Читайте також:

У Києві стартує унікальний проект «Культура vs. Пропаганда»

22 січня 2015, 09:27

Янукович підписав наказ про фінансову підтримку молодих письменників

1 серпня 2013, 22:16

Міжнародну Букерівську премію отримала письменниця зі США

23 травня 2013, 11:42

Останні новини за сьогодні: