Новини / Суспільство / Залишки тоталітарного виховання перетворили половину українських школярів в жорстоких агресорів
26 жовтня 2011, 11:06
Розмір шрифта: А А А

Залишки тоталітарного виховання перетворили половину українських школярів в жорстоких агресорів

Залишки тоталітарного виховання перетворили половину українських школярів в жорстоких агресорів, виховання, жорстокість, школярі, хуліганство, агресія, конфлікти
Залишки тоталітарного виховання перетворили половину українських школярів в жорстоких агресорів

Залишки тоталітарного виховання перетворили половину сучасних українських школярів в жорстоких агресорів, а всіх інших — в їхніх потенційних жертв, — пише Кароліна Тимків в № 41 журналу Корреспондент від 21 жовтня 2011 року.

У травні в маріупольській середній школі № 48 стався серйозний інцидент: двоє восьмикласників жорстоко побили свою соученицю Вікторію сирки, яка страждає на дитячий церебральний параліч, в результаті чого вона отримала струс мозку. Однак серйозним подія стала хіба що для самої потерпілої і її батьків: у школі факт насильства не підтвердили — мовляв, немає свідків.

Подібна драма біля стін школи пару років тому приголомшила мешканців районного центру Кілія в Одеській області. 15-річні учениці 2:00 знущалися над однокласницею і знімали тортури на мобільний телефон.

Вітчизняні школярі поводяться набагато агресивніші західноєвропейських

Ці епізоди начебто поставлені відомим російським режисером Валерією Гай Германікою, автором скандальних фільмів про підлітків Всі помруть, а я залишуся і Школа. Останній, що вийшов на екрани в 2010-му, в Росії та Україні викликав бурхливі суперечки навколо того, чи відповідає показане дійсності. Українська школа сьогодні впевнено дає ствердну відповідь.

За даними дослідження Інституту соціальної та політичної психології (ІСПП) Національної академії педагогічних наук, вітчизняні школярі поводяться набагато агресивніше західноєвропейських.

Так, 34% юних киян ставали жертвами морального і фізичного насильства з боку своїх товаришів по навчанню в школі, 43% самі хоча б раз знущалися над ровесниками, а 13% були організаторами екзекуцій. У той же час в країнах ЄС школярів, що брали участь в актах насильства, налічується лише 10-15%.

За спостереженням Людмили Литвин, президента Асоціації дитячих психіатрів України, якщо десять років тому діти, жорстоко скривджені однолітками, зверталися до неї як до фахівця один-два рази на місяць, то сьогодні з такими скаргами приходять чи не щодня.

Любов Найдьонова, заступник директора з наукової роботи ІСПП, вважає, що витоки зростання агресії підлітків в сучасній Україні треба шукати в її радянському минулому — точніше, у психологічній атмосфері, в якій виховувалося не одне покоління співвітчизників.

Мовляв, українська система шкільної освіти, як і радянська, нав‘язувала строгий стиль поведінки і жорсткий авторитаризм. А тепер громадяни країни переживають у своїй свідомості революцію, яка іноді виражається в кричущих випадках. «Ми — посттоталітарне суспільство, — резюмує Найдьонова.- У Західній Європі все більш демократично і цивілізовано».

Українські школярі, пригнічені авторитаризмом вчителів, вихлюпують свій негатив один на одного, вважають експерти. Правда, Олексій Греков, директор приватної школи Афіни, не знімає відповідальності і з батьків, які сьогодні більше захоплені «зароблянням грошей, а не вихованням дітей».

Позакласна робота

37-річна киянка Вікторія, що попросила не вказувати її прізвище в пресі, в розгубленості: її 13-річну дочку регулярно принижують однокласниці. «У школі до, під час і після уроків переводять мою дочку дві інші дівчинки, — бідкається мати.- Вони постійно на неї кричать, лаються матом. Причому чим далі, тим витонченішими, доводячи її до істерики».

Вікторія двічі розповідала про це батькам кривдниць і зверталася до класного керівника, і на час знущання припинилися, але незабаром відновилися з новою силою.

«Дочка ридає, коли дзвонить зі школи, замість уроків суцільні сльози, — продовжує свою розповідь Вікторія. — Класна сказала, що ще раз проведе збори, а до цього дочка буде всі зміни при ній».

У хлопців були хороші адвокати, які довели, що це була всього лише гра
Матір учениці це не втішає — вона підшукує нову школу для дочки. За її словами, батьки кривдниць «такі ж хамка, як і їхні діти», а в школі вирішити проблему не можуть, тому винні залишаються безкарними.

Не відповіли за свій вчинок і учні чернівецької школи № 27, п’ять років тому зняли і виклали в інтернет восьмихвилинний ролик Лох — це доля, в якому вони ображали й принижували хлопців з молодших класів.

Відкрита міліцією за статтею Хуліганство кримінальна справа навіть дійшла до суду, проте неповнолітні кіношники був визнані невинними. «У хлопців були хороші адвокати, які довели, що це була всього лише гра», — Розповідає Віктор Томяк, директор школи, з небажанням згадуючи недавнє минуле підопічного йому закладу.

У таку ж гру зіграли старшокурсниця Сумського професійного ліцею будівництва і автотранспорту зі студенткою Дар‘єю Твердохліб. За те, що вона нібито збрехала про свою причетність до якоїсь молодіжної угруповання, Дарині влаштували «судилище» — в туалеті змусили роздягтися догола і встати на коліна. Сцену, як водиться, зняли на мобільний телефон.

Припинити кадетську дідівщину офіцери-викладачі ліцею виявилися не в силах, і в результаті батьки Онопрієнко змушені були подати до суду на адміністрацію навчального закладу
«Після цього випадку багато знайомих від мене відвернулися, але були й ті, хто мене підтримував», — ворушить болючі спогади Твердохліб.

А в вважається престижним столичному військовому ліцеї імені Богуна розбірки між підлітками обернулися справжнісінькою армійської дідівщиною. За останні два роки тамтешні курсанти регулярно били своїх однокашників, стверджує колишній голова батьківського комітету ліцею Олександр Задерілов.

Гучний скандал вибухнув у 2010 році: один з ліцеїстів, киянин Олександр Онопрієнко, став жертвою витончених знущань — зокрема, ровесники припікали йому різні частини тіла розжареною праскою.

«Його заганяли в кут і кожну зміну били так, що відбили селезінку», — Розповідає Людмила Івакіна, бабуся Онопрієнко. Припинити кадетську дідівщину офіцери-викладачі ліцею виявилися не в силах, і в результаті батьки Онопрієнко змушені були подати до суду на адміністрацію навчального закладу.

У столичному військовому ліцеї імені Богуна, який вважається престижним розбірки між підлітками обернулися справжнісінькою армійської дідівщиною.
«Всі винні були покарані, колишнє керівництво звільнено, і зараз насильства у нас немає», — запевняє Корреспондент Данило Романенко, нинішній директор ліцею.

На тлі військового училища, ПТУ і державних шкіл приватні навчальні заклади виглядають просто-таки інститутами шляхетних дівчат і юнаків.16-річний Антон Петухов, що відучився дев’ять класів у звичайній школі, де, за його словами, ровесники регулярно знущалися один над одним, вже два роки отримує знання в школі Афіни, куди він перейшов, щоб підтягти знання перед вступом до вузу. Тут, стверджує Пєтухов, зовсім інша атмосфера.

«У звичайній школі вчителі не можуть встежити за 600 дітьми, а тут всього 80 школярів. Тому контролювати всіх набагато простіше», — міркує Пєтухов про причини відмінностей. Крім того, продовжує він, в Афінах, на відміну від державної школи, зібралися люди, у яких ближче інтелектуальні запити

Душевний дефіцит

За рівнем агресії підлітків стосовно однолітків України посідає четверте місце в Європі після Росії, Албанії і Білорусі, констатують у Всесвітній організації охорони здоров'я.

На протилежному кінці рейтингу розташовуються в основному скандинавські країни — Швеція, Норвегія, Фінляндія, а також Данія. На думку Найдьоновій, миролюбність нащадків вікінгів пояснюється тим, що тамтешні діти змалку не затиснуті батьками і вчителями.

«Там культ дитини, — розповідає Найдьонова. — У Фінляндії я спостерігала, як маленькі діти в трамваї бігали і стрибали по салону, і на них дорослі не кричали».

За рівнем агресії підлітків стосовно однолітків України посідає четверте місце в Європі після Росії, Албанії і Білорусі
Ще один приклад, щоправда, вже з недавнього минулого Фінляндії:після серії самогубств підлітків на початку 1980-х, причиною яких стали образи з боку ровесників, уряд країни розробив програму профілактики, побудовану на зміну ставлення свідків до насильства. Школярам почали прищеплювати неприпустимість пасивного спостереження за екзекуціями, необхідність заступитися за жертву. Таке виховання принесло свої плоди — молодіжна агресія в країні різко пішла на спад.

У випадку з конфліктами серед українських школярів сьогодні, навпаки, занадто багато сторонніх спостерігачів. Це не тільки підлітки, а й вчителі, які до того ж, дбаючи про реноме школи, часто навмисно не виносять сміття з хати, щоб не доводити справу до міліції.

Міліціонерам займатися шкільними розбірками, мабуть, ніколи. У Міністерстві внутрішніх справ на запит Корреспондента з проханням прокоментувати, як вони борються з підлітковим насильством і злочинністю, прийшла казенна відповідь:для зниження підліткової агресії регулярно проводиться профілактична робота з керівництвом навчальних закладів.

Незацікавленість правоохоронців та педагогів у вирішенні проблеми, на думку Найдьоновій, ще більше розпалює агресорів і підстьобує їх до дій.

Школярам почали прищеплювати неприпустимість пасивного спостереження за екзекуціями, необхідність заступитися за жертву.
Інна Криворучко, директор київської школи № 7, захищає колег. Мовляв, у школі насильство видно відразу. «Тому я завжди вчителям кажу: не проходьте мимо. І в нашій школі байдужих точно немає», — Запевняє педагог.

Її підопічний, десятикласник Олександр Герасименко, підтверджує: в їхній школі далі словесних перепалок справа не доходить, однак запевняє, що в разі рукоприкладства сам він готовий заступитися за слабкого.

А ось Пєтухов, який який перейшов зі звичайної школи в приватну, навпаки, впевнений, що людина повинна вміти постояти за себе сама. «Жертвою стає той, хто піддається», — міркує він.

Нинішній директор Пєтухова Греков вважає:причина інцидентів між підлітками — казармена система шкільної освіти, що дісталася в спадок від СРСР. Вчителі пригнічують учнів, а ті в свою чергу вихлюпують власні затиснуті емоції і комплекси один на одного.

Незацікавленість правоохоронців та педагогів у вирішенні проблеми, на думку Найдьоновій, ще більше розпалює агресорів і підстьобує їх до дій
Саме тому в деяких вітчизняних приватних школах за прикладом західних намагаються не придушувати юну особистість, а субординацію між учителем і учнем зводять до мінімуму.

«Якщо відбувається якась НП, ми не проводимо батьківські збори, на яких при всіх лаємо дітей, — розповідає Греков. — Для цього у нас є віртуальне батьківські збори, тобто ми спілкуємося з усіма через інтернет. Ми намагаємося прибрати стресогенні фактори і не принижувати особистість дитини».

На думку вітчизняного філософа, професора Мирослава Поповича, витоки приниження особистості та подальшої агресії слід шукати в історії розвитку українського суспільства в цілому.

«Якщо нинішня суспільно-політична і культурна криза в країні буде поглиблюватися, то агресивність буде присутня в збоченій і посиленій формі серед підлітків, — прогнозує Попович. — Тому в суспільстві повинні превалювати якісь високі цінності. Якщо їх немає, тоді процвітає цинізм і жорстокість».

ВКонтакте Buzz Live journal Facebook Twitter

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишою і натисніть CTRL+Enter
Лист у редакцію
Ви не авторизувались.
Якщо у вас вже э обліковий запис ВКурсе.ua, увійдіть або зареєструйтесь.
ваш коментар:

Читайте також:

Діти втрачають інтерес вже у третьому класі, — Гриневич

8 травня 2017, 17:51

У Києві дитину, яка запізнювалася до школи, доставили вертольотом. Фотофакт

16 березня 2017, 10:05

Батьки в київській школі відмовилися збирати допомогу бійцям

16 лютого 2017, 09:07

Останні новини за сьогодні: