Новини / Суспільство / The Guardian: Рівень достатку не впливає на відчуття щастя?
15 січня 2015, 15:05
Розмір шрифта: А А А

The Guardian: Рівень достатку не впливає на відчуття щастя?

The Guardian: Рівень достатку не впливає на відчуття щастя?, рівень життя, щастя, дохід, The Guardian
The Guardian: Рівень достатку не впливає на відчуття щастя?

У вас є робота. Ви живете в невеликому містечку. Ви ні бідний, ні багатий. Зарплату вам не підвищували останні п’ять років. Вперше в житті ваш рівень життя знизився. І як, ви почуваєте себе щасливим?

Це не таке дурне питання, як може здатися. Поширена думка, що люди очікують з кожним роком досягати більшого. Більше того, вони карають уряди, які змушують їх скочуватися вниз. Вибори виграються і програються виходячи із питання – чи є хліб з маслом?

Концепцію того, що зростання доходів робить людей щасливішими, поставили під сумнів в роки, які передували фінансовій кризі. Були дослідження, які показували, що маючи відносно скромний рівень доходів, додатковий долар, фунт або євро суттєво добробут не покращують.

Цей висновок має значення з двох причин. По-перше, це був прямий виклик економічній теорії останніх двох з половиною столітть, заснованій на простому рівнянні: чим більше, тим краще. По-друге, він подавався в більш широкій дискусії про глобальне потепління. Аргумент, що “чим більше, тим краще” розглядався як загроза існуванню людського життя на Землі, тому стала потрібна інша модель економіки.

Ідея нової економіки полягала в тому, що модель надмірного, неощадливого споживання треба замінити, інакше планета “згорить”.

Сказати виборцям, що їх запланований політ у Прагу на вихідні несумісний із планами по скороченню викидів вуглецю – завжди нелегка справа. Ось тут і виник цей зв’язок між зростанням статків і відчуттям щастя. Якщо ж виявляється, що збільшення доходів підштовхує до безглуздого збільшення споживання і не робить насправді людей щасливішими, тоді цю задачку можна вирішити.

Ситуація, звісно, була трохи складнішою. У світі було досить багато людей, яких додатковий дохід робив щасливішими. Тому мав бути перерозподіл між багатими і бідними, між розвиненими країнами і тими, які розвиваються.

Давайте подивимось на це крок за кроком. Науковий консенсус полягає в тому, що відбувається глобальне потепління, спричинене людиною. І що сучасні обсяги викидів вуглецю не сумісні з планами запобігти глобальному підвищенню температури менш ніж на 2С вище доіндустріального рівня. Консенсус не абсолютний, але сильних доказів достатньо для того, щоб бути обережними. Навіть для того, щоб вдатися до чисто превентивних мір.

Це тягне за собою зміну в нашому сприйнятті економіки та у мірках, в яких ми оцінюємо успіх. Але це не легко, тому що принцип “чим більше, тим краще” міцно вкорінився, і не в останню чергу тому, що його розглядали як суперника ідеології радянського комунізму.

З часів розпаду Римської імперії і до заходу індустріальної епохи, доходи на душу населення ледве зростали. Рівень життя в середньостатистичного жителя Європи за часів, коли Аттіла напав на Римську імперію мало чим відрізнявся від того, коли Фрідріх Великий був на престолі Пруссії в середині 18-го століття.

З тих пір, однак, спостерігався стійкий і вражаючий ріст рівня життя. Люди в розвинених країнах стали багатшими, у них покращилося здоров’я і жити вони стали довше, ніж 250 років тому. Економічне зростання принесло користь.

Ця економічна модель була заснована на ідеї, що бажання і потреби споживачів невичерпні, і завдання компаній і держави у тому, щоб задовольнити ці вимоги, наскільки вони можуть. Досі жодна політична партія не виграла вибори під гаслом: голосуйте за нас, і ми зробимо Ваше життя гіршим. Ціна акцій компаній грунтується не на тому, який глобальний вплив вони роблять. Для бізнесу головне завдання – розширятися.

Модель “чим більше, тим краще” зараз навіть сильніша, ніж це було до фінансової кризи. Це частково результат економічного циклу: захист навколишнього середовища, альтернативні ознаки прогресу, рівень доходів на душу населення – теми, які піднімались в хороші часи, і які ігноруються в політичному порядку денному, коли приходять важкі часи.

Це, однак, не єдиний чинник. Бетсі Стівенсон і Джастін Вулферс провели дослідження у 2013 році, яке показало, що гроші мають значення. Вони вказують, що відчуття щастя зростає по мірі збільшення доходів, і що це спостереження підтверджується, якщо порівняти дані, отримані як в різних країнах, так і всередині цих країн. Якщо є пункт насичення (певний рівень достатку, інакше кажучи), до якого ми прагнемо, тоді зв’язок між доходами і щастям нікуди не зникає, підсумовують дослідники.

Суперечка між двома таборами буде тривати й надалі. Але падіння рівня життя під час Великої рецесії і її наслідки повинні пролити нове світло. Дослідження, які свідчать про відсутність зв’язку між рівнем доходу і щастям спираються на працю Річарда Істерліна 1974 року, але вона припадає на період завершення довгого післявоєнного буму. Буде цікаво подивитися, чи рівень щастя залишиться тим же, навіть якщо рівень життя населення падатиме.

Наукові дослідження показали, що існує сильна кореляція між зростанням безробіття і відчуттям незадоволення, з довгими чергами за допомогою з безробіття, що ведуть до більш високого рівня стресу, погіршення стану здоров’я і збільшення кількості розлучень. Це й не дивно: люди стають нервовими, коли вони втрачають свої робочі місця, і знайти роботу складно, і важче зводити кінці з кінцями.

Люди, які змушені відмовлятися від маленьких задоволень аби опалювати будинки або заповнити холодильник, ймовірно, будуть менш щасливі, ніж вони були колись.

Тепер розгляньте це в контексті зміни клімату. Уряди країн, що розвиваються, вважають, що їх народ заслуговує на те ж, що мають люди в розвинених країнах. Вони хочуть електрику, дороги, автомобілі, побутову техніку, закордонні поїздки і якісну медичну допомогу. Один із способів цього досягнути – через стратегію зростання за рахунок дешевих та доступних видів пального, вугілля наприклад.

Інший спосіб цього досягнути – розробка такої моделі економічного зростання, яка потім може бути застосована і в бідніших країнах. Це означатиме швидку відмову від викопних видів палива і перехід на нові, які не шкодять навколишньому середовищу.

Зростання економіки за рахунок “зелених” технологій виглядає для декого як насмішка або як зовсім несумісні речі. Але альтернатива цьому – сказати людям із невеликих містечок, що їхній рівень життя буде знижуватися, але причин хвилюватися немає, оскільки вони від цього не стануть відчувати себе менш щасливими. І удачі вам із таким твердженням.

Larry Elliott, The Guardian

ВКонтакте Buzz Live journal Facebook Twitter

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишою і натисніть CTRL+Enter
Лист у редакцію
Ви не авторизувались.
Якщо у вас вже э обліковий запис ВКурсе.ua, увійдіть або зареєструйтесь.
ваш коментар:

Читайте також:

«Приват» виходить на ринок лотерей — джерело

1 червня 2017, 21:11

Рева обіцяє щорічне підвищення пенсій з урахуванням інфляції

25 травня 2017, 19:24

Останні новини за сьогодні: