Вікіпедія ризикує втратити читачів через розвиток ШІ

Штучний інтелект загрожує Вікіпедії найбільша енциклопедія світу може втратити своїх читачів

Вікіпедія за 25 років зібрала 68 мільйонів статей. Тепер найбільша енциклопедія світу опинилася під загрозою через штучний інтелект. Нейромережі беруть її знання для відповідей. Водночас вони скорочують відвідування та засмічують сторінки сумнівними текстами.

Як створювали енциклопедію і хто її будував

Джиммі Вейлз і Ларрі Сенгер заснували Вікіпедію у 2001 році. Тоді навіть 100 тисяч статей вважали великим успіхом. Орієнтувалися на масштаби Британської енциклопедії.

Ідея відкритого редагування з’явилася у 1990-х. Її запропонував програміст Ворд Каннінгем. Його надихав японський принцип вабі-сабі. Він знаходить красу в недосконалості. Тому енциклопедія задумувалася як простір, що постійно змінюється.

Особливу роль відіграли люди, які не завжди реалізувалися в звичайній роботі. Гейта Ланглуа створювала статті про Род-Айленд і королівських пуделів. Докторка наук Рут Іфчер редагувала через сильну агорафобію. Вона не могла працювати на звичайній посаді.

Тисячі годин вкладали нейровідмінні дописувачі. Вони впорядковували відомості про транспорт, комікси та погоду. Колишній керівник Wikimedia Foundation порівнював енциклопедію з містом. Його збудували люди із синдромом Аспергера.

Усередині спільноти виникали суперечки. Прихильники докладних описів другорядних доріг залишили проєкт після видалення статей. Вони створили окремий ресурс про шосе.

  • 68 мільйонів статей
  • 5,2 мільярда слів в англомовній версії
  • 1,9 трильйона переглядів за 2015–2025 роки за підрахунками Pew Research

Попри конфлікти масштаб перевищив очікування засновників. Тепер генеративний штучний інтелект змінює ситуацію. Люди отримують готові відповіді від чатботів і пошукових систем. Вони рідше переходять до першоджерел. Редактори перевіряють велику кількість текстів від нейромереж. Ці тексти часто містять помилки.

Системи ШІ навчаються на інформації енциклопедії. Водночас вони забирають у неї читачів. Письменник Річард Кук досліджував історію проєкту. Він вважає його унікальним явищем. Повторення якого людство вже може не побачити.