Скільки людей загинуло на Евересті: факти

Зміст

На горі Еверест, найвищій вершині світу (8848,86 м), загинуло понад 340 осіб, які намагалися піднятися на вершину або спуститися з неї, починаючи з перших задокументованих експедицій у 1920-х роках. Ця цифра робить Еверест горою з найбільшою кількістю смертей, хоча смертність у відсотковому співвідношенні нижча, ніж на деяких інших вершинах, таких як К2 чи Канченджанга. Давайте розберемося, чому так багато людей гине на Евересті, які причини смертей і як ці цифри змінювалися з часом.

Загальна статистика смертей на Евересті

Згідно з даними Himalayan Database, станом на 2024 рік на Евересті загинуло 341 особа. Ця цифра включає як альпіністів, так і шерпів (місцевих провідників), які супроводжують експедиції. Близько 200 тіл залишаються на горі через складність і небезпеку їхнього вилучення, особливо в так званій “зоні смерті” – висотах понад 8000 м, де низький рівень кисню не дозволяє організму довго виживати.

Середній рівень смертності на Евересті становить приблизно 1–2% від усіх, хто намагається піднятися. Для порівняння, на К2 смертність сягає 25%, але Еверест приваблює значно більше людей – близько 800 альпіністів щороку. У деякі роки, як 1977 і 2020 (коли дозволи на сходження були скасовані через COVID-19), смертей не було зафіксовано.

Найсмертельніші роки на Евересті

Деякі роки вирізняються особливо високою кількістю жертв через природні катастрофи, переповненість чи несприятливі погодні умови. Ось найтрагічніші сезони:

Рік	Кількість смертей	Основна причина
2023	18–20	Переповненість, висотна хвороба, холодна погода
2015	19–22	Лавина, спричинена землетрусом (7,8 балів)
2014	16–17	Лавина в льодопаді Кхумбу
1996	12	Буря під час спуску (трагедія 1996 року)
1922	7	Лавина під час британської експедиції

2023 рік став найсмертельнішим в історії Евересту: за даними Himalayan Database, загинуло 18 осіб, хоча деякі джерела, включно з ExplorersWeb, повідомляють про 20 смертей. Переповненість (478 дозволів), холодна погода та недостатня підготовка альпіністів стали ключовими факторами.

Основні причини смертей на Евересті

Смерті на Евересті спричинені поєднанням природних небезпек, фізичних і технічних викликів. Ось головні причини:

Висотна хвороба. У “зоні смерті” (вище 8000 м) рівень кисню становить лише 30% від норми на рівні моря. Це може викликати набряк мозку (HACE) або легенів (HAPE), які часто стають фатальними. Наприклад, у 2023 році багато смертей приписують саме висотній хворобі.
Лавини. Льодопад Кхумбу та інші ділянки схильні до лавин. У 2014 році лавина забрала життя 16 шерпів, а в 2015 році землетрус спричинив лавину, яка вбила 19–22 осіб у базовому таборі.
Падіння. Слизькі та нестабільні ділянки, як льодопад Кхумбу чи стіна Лхоцзе, часто призводять до фатальних падінь, особливо під час спуску, коли альпіністи виснажені.
Виснаження та переохолодження. Екстремальний холод (до -40 °C) і фізичне виснаження можуть призвести до гіпотермії. Наприклад, у 1996 році буря застала альпіністів зненацька, убивши 8 осіб через переохолодження та виснаження.
Переповненість. У 2019 і 2023 роках черги на вузьких ділянках, як Хілларі Степ, спричиняли затримки, що призводили до нестачі кисню та виснаження. У 2019 році 11 осіб загинули частково через “пробки”.

Еверест – це не лише виклик природі, а й випробування людської витривалості, де найменша помилка може коштувати життя.

Чому тіла залишаються на горі?

Близько 200 тіл залишаються на Евересті, деякі з них стали своєрідними “орієнтирами”, як “Зелені чоботи” (імовірно, Цеванг Палджор, який загинув у 1996 році). Вилучення тіл надзвичайно складне з кількох причин:

Небезпека. У “зоні смерті” навіть сильні шерпи можуть нести лише 25 кг, а заморожене тіло важить 100–150 кг. Спроби вилучення можуть коштувати життя, як сталося в 1984 році, коли двоє шерпів загинули, намагаючись забрати тіло.
Вартість. Вилучення тіла коштує $30,000–$70,000, включно з кисневими балонами, спорядженням і оплатою праці шерпів.
Погода. Вузьке погодне вікно (15–20 днів у травні) ускладнює операції з вилучення.

Деякі сім’ї, як дружина Роба Холла, просять залишити тіла на горі, вважаючи це гідним останнім притулком. Інші тіла, як “Спляча красуня” (Френсіс Арсент’єв), були переміщені з поваги, але не вилучені з гори.

Цікаві факти про смерті на Евересті 🏔️

Смерті на Евересті – це трагічні історії, але вони також розкривають людську мужність і ризики, пов’язані з підкоренням вершин.

У 1996 році трагедія, описана в книзі Джона Кракауера “У розрідженому повітрі”, забрала 8 життів за одну ніч через несподіваний буревій. Ця подія стала поворотною, піднявши питання про комерціалізацію сходжень.
Бабу Чірі Шерпа, який встановив рекорд перебування на вершині (20 годин), загинув у 2001 році, впавши в ущелину біля табору II.
Тіло Джорджа Меллорі, який зник у 1924 році, було знайдене в 1999 році. Його доля залишається загадкою: чи досяг він вершини першим?
У 2023 році Непал видав рекордні 478 дозволів, що призвело до переповненості та високої смертності. Експерти звинувачують кліматичні зміни та недосвідчених альпіністів.

Чому люди гинуть: аналіз факторів

Смерті на Евересті – це результат поєднання природних, людських і логістичних факторів:

Недостатня підготовка. Багато альпіністів, особливо з комерційних груп, не мають досвіду на висотах понад 8000 м. Наприклад, Шрія Шах-Клорфайн у 2012 році загинула через повільний темп і нестачу кисню.
Комерціалізація. З 1990-х років, коли почалися комерційні експедиції, кількість альпіністів зросла. Дозволи коштують $11,000–$15,000, але низькобюджетні компанії часто економлять на кисні чи підготовці.
Кліматичні зміни. Нестабільна погода, як холодніші температури чи м’який сніг, ускладнює сходження. У 2023 році директор департаменту туризму Непалу Юба Радж Хатівада назвав зміну клімату головною причиною високої смертності.
“Лихоманка вершини”. Висотна хвороба може викликати порушення сприйняття реальності, змушуючи альпіністів ігнорувати ознаки небезпеки. Лінкольн Холл у 2006 році вижив після того, як його вважали мертвим, але це виняток.

Хто гине: альпіністи проти шерпів

Серед загиблих є як іноземні альпіністи, так і шерпи, але їхні ризики різні:

Альпіністи. Іноземні альпіністи частіше гинуть у “зоні смерті” через висотну хворобу, виснаження чи помилки. Наприклад, у 1996 році загинули відомі гіди Роб Холл і Скотт Фішер.
Шерпи. Шерпи частіше гинуть на нижчих висотах, наприклад, у льодопаді Кхумбу, через лавини чи обвали сераків. У 2014 році 16 шерпів загинули в одній лавині. Шерпи також ризикують, прокладаючи маршрути та носячи спорядження.

З 2000 по 2024 рік загинуло 106 альпіністів і 59 шерпів, що свідчить про вищий ризик для іноземців через меншу адаптацію до висоти.

Як зменшити смертність?

Попри вдосконалення спорядження, прогнозів погоди та використання кисню, смертність на Евересті залишається високою. Ось що може допомогти:

Обмеження дозволів. У 2023 році Непал видав 478 дозволів, що спричинило переповненість. Експерти пропонують обмежити кількість альпіністів.
Краща підготовка. Альпіністи повинні тренуватися в умовах, подібних до “зони смерті”, і співпрацювати з перевіреними гідами.
Покращення логістики. Забезпечення достатньої кількості кисню та фіксованих мотузок може зменшити затримки.

Міфи про смерті на Евересті

Навколо Евересту існує кілька хибних уявлень:

Міф 1: Усі гинуть через лавини. Лавини – значна загроза, але висотна хвороба та виснаження є основними причинами.
Міф 2: Сходження стало безпечнішим. Попри технології, смертність не знижується через переповненість і недосвідчених альпіністів.
Міф 3: Тільки новачки гинуть. Навіть досвідчені альпіністи, як Скотт Фішер чи Роб Холл, гинули через непередбачені обставини.

Еверест залишається символом людської відваги, але також суворим нагадуванням про межі можливого. Понад 340 смертей – це історії мрій, які обірвалися на схилах найвищої гори світу. Підкорення Евересту вимагає не лише фізичної сили, а й ретельної підготовки, поваги до природи та розуміння власних меж. Тож, якщо ви мрієте про вершину, пам’ятайте: Еверест не пробачає помилок, але винагороджує тих, хто готовий до виклику!