Українські дрони залежать від Starlink: ризик рішення США
Українські середньодальні та далекобійні удари по Росії значною мірою спираються на Starlink, американські розвіддані, програмне забезпечення та супутні технології. Військові побоюються, що обмеження з боку SpaceX або рішення влади США можуть різко ускладнити бойові операції.
Австрійський полковник і військовий аналітик Маркус Райснер зазначив, що поєднання американської розвідки, штучного інтелекту та Starlink дає Україні змогу підтримувати кампанію ударів. Водночас ця перевага створює слабке місце. Частина критичних можливостей перебуває поза прямим контролем Києва і залежить від рішень американських компаній та влади.
Дві моделі операцій і нові обмеження
Український офіцер із позивним Юра розповів, що військові не раз обговорювали сценарій вимкнення або обмеження Starlink. Робота зі супутниковим зв’язком і без нього — фактично дві різні моделі ведення операцій.
Без Starlink екіпажам потрібно складніше вибудовувати радіозв’язок, враховувати рельєф, висоту антен, використовувати ретранслятори та тримати стабільний канал на великих відстанях. Система прибирає значну частину цих труднощів. Вона також дає змогу підтримувати відеозв’язок із дроном майже до моменту удару. Оператор може коригувати маршрут, спостерігати за ціллю та оцінювати результат.
За словами Юри, Starlink може допомагати й тоді, коли звичайний GPS глушиться. Йдеться про так звані синтетичні координати. Після того як на початку 2026 року SpaceX почала блокувати використання терміналів російськими військовими, жорсткішими стали й вимоги для української сторони. Термінали на безпілотниках тепер потрібно реєструвати окремо та отримувати дозвіл на роботу у високошвидкісному режимі.
Офіцер Сил безпілотних систем із позивним Алекс назвав Starlink технологією, якій наразі практично немає рівноцінної заміни. Вона залишається критично важливою для дронових операцій.
Hornet, морські апарати та наземні комплекси
Велику роль відіграють американські ударні безпілотники Hornet виробництва Perennial Autonomy. За літо Україна застосувала кілька тисяч таких апаратів. Hornet може нести до 5 кілограмів бойового навантаження і бити на відстань від 50 до 150 кілометрів. Вартість одного дрона оператори оцінюють у 7500–10 000 доларів.
За даними джерела, близького до виробника, на кожен долар вартості застосованих Hornet припадає близько 60 доларів знищених російських активів. Один з українських офіцерів заявив, що підтверджена результативність ударів його підрозділу становила щонайменше 60 відсотків, а понад 40 відсотків запусків завершувалися прямими влучаннями. Близько 15 відсотків дронів були збиті або виведені з ладу засобами РЕБ. Частина апаратів мала проблеми з детонацією бойових частин, які оператори намагалися усувати самостійно.
Австрійський аналітик Густав Грессель назвав поєднання Hornet і Starlink основою кампанії середньодальних ударів. Замінити супутниковий зв’язок у такому масштабі й за подібною ціною зараз практично нічим. Залежність стосується не лише повітряних дронів. Морські безпілотники Magura також використовують Starlink для дистанційного керування та передачі відео в реальному часі.
Українські далекобійні дрони можуть долати до 3500 кілометрів і нести 50–75 кілограмів вибухівки. Хоча самі апарати виробляють в Україні, їхні місії часто залежать від американського зв’язку, програмного забезпечення та розвідданих. Під час планування оператори використовують дані про погоду, переміщення російської ППО, засобів РЕБ та іншу інформацію, що постійно оновлюється.
Важливу роль відіграє програмне забезпечення на основі штучного інтелекту, пов’язане з технологіями Palantir. Воно зводить різні дані в єдину оперативну картину. Залежність від Starlink виходить далеко за межі ударних місій. Супутниковий зв’язок використовують і багато наземних безпілотних комплексів.
Додатковий ризик полягає в тому, що Росія готує власну систему супутникового зв’язку «Рассвет». За оцінками аналітиків, її ширше застосування на фронті може розпочатися вже у 2027 році.
