Маракуя — тропічний фрукт з яскравим смаком і користю

Маракуя, або страстоцвіт їстівний (Passiflora edulis), — тропічний фрукт із насиченим кисло-солодким смаком і яскравим ароматом. Її ще називають пешенфрут або пасіон-фрукт. Під твердою шкіркою ховається соковита м’якоть із дрібним їстівним насінням, яка має характерний екзотичний присмак.

Плід походить з Південної Америки, але сьогодні вирощується в багатьох тропічних і субтропічних регіонах світу. В українських магазинах маракуя з’являється переважно імпортована, і з кожним роком стає все більш звичною для місцевих покупців.

Як виглядає і які бувають види маракуї

Найпоширеніші два типи: фіолетова і жовта маракуя. Фіолетова (Passiflora edulis) має темно-пурпурову шкірку, більш насичений і солодкий смак. Жовта (Passiflora edulis var. flavicarpa) більша за розміром, з яскраво-жовтою шкіркою і більш кислим, вираженим смаком.

Стиглий плід можна визначити за зморшкуватою шкіркою. Гладка і тверда шкірка зазвичай означає, що фрукт ще не повністю дозрів. Після покупки маракую можна залишити при кімнатній температурі на кілька днів — вона дозріє і стане ароматнішою.

Всередині — драглиста м’якоть жовто-оранжевого кольору з численним дрібним чорним насінням. Насіння повністю їстівне і додає приємного хрускоту.

Поживна цінність маракуї

Маракуя відносно низькокалорійна. Один невеликий плід містить приблизно 17–20 ккал. При цьому вона багата на клітковину, вітамін С, провітамін А (бета-каротин), калій, магній, фосфор і невелику кількість заліза.

Особливо цінним робить фрукт високий вміст антиоксидантів — поліфенолів і каротиноїдів. Вони допомагають захищати клітини від окиснювального стресу. Клітковина сприяє нормальній роботі кишечника і створює відчуття ситості.

Калій у складі маракуї підтримує баланс рідини в організмі і нормальну роботу серця та м’язів. Вітамін С зміцнює імунітет і бере участь у синтезі колагену.

Користь маракуї для організму

Регулярне вживання маракуї допомагає підтримувати імунітет завдяки вітаміну С та антиоксидантам. Клітковина покращує травлення і може сприяти зниженню рівня холестерину.

Деякі дослідження відзначають м’який заспокійливий ефект сполук, що містяться в рослинах роду Passiflora. Через це маракую іноді пов’язують із покращенням якості сну і зменшенням відчуття тривоги, хоча сильного седативного ефекту чекати не варто.

Антиоксиданти і калій роблять фрукт корисним для серцево-судинної системи. Низький глікемічний індекс дозволяє включати його в раціон людям, які стежать за рівнем цукру в крові, звичайно в розумних кількостях.

Поради щодо вибору та вживання маракуї

Щоб отримати максимум смаку і користі, варто знати кілька простих нюансів.

• Вибір. Обирайте плоди з злегка зморшкуватою шкіркою — вони стигліші і ароматніші. Важкі для свого розміру фрукти зазвичай соковитіші.
• Зберігання. Стиглу маракую можна тримати в холодильнику кілька днів. Незрілу — при кімнатній температурі до повного дозрівання.
• Як їсти. Розріжте плід навпіл і вийміть м’якоть ложкою. Насіння їдять разом із м’якоттю.
• У кухні. Маракуя чудово підходить для йогуртів, смузі, десертів, соусів до м’яса і риби, а також для ароматизації напоїв.
• Сік і пюре. З м’якоті можна приготувати сік або пюре, протерши через сито, якщо хочете прибрати насіння.

Ці прості кроки дозволяють насолоджуватися фруктом повною мірою.

Можливі обмеження і протипоказання

Маракуя вважається безпечним продуктом для більшості людей. Однак у рідкісних випадках можлива індивідуальна непереносимість або алергічна реакція, особливо у тих, хто чутливий до інших тропічних фруктів.

Через наявність невеликої кількості ціаногенних сполук у деяких частинах рослини (не в стиглій м’якоті) не рекомендується вживати зелені, нестиглі плоди. Стигла м’якоть і насіння безпечні.

Людям із зниженим тиском варто враховувати можливий м’який вплив на судини, хоча в звичайних харчових кількостях цей ефект мінімальний.

Маракуя в кулінарії

Яскравий смак маракуї робить її універсальним інгредієнтом. У свіжому вигляді м’якоть додають у фруктові салати, творожні та йогуртові десерти, морозиво. З неї готують курд, желе, муси та начинки для тортів.

У напоях маракуя чудово поєднується з апельсином, манго, ананасом і м’ятою. Невелика кількість м’якоті може повністю змінити характер коктейлю чи лимонаду.

У солоних стравах маракуйний соус подають до риби, курки чи морепродуктів — кислота фрукта добре балансує жирні та ніжні смаки.

Як зберегти маракую

М’якоть можна заморожувати порціями в контейнерах або формах для льоду. Після розморожування вона добре підходить для смузі, соусів і випічки. Сік також добре переносить заморозку.

У холодильнику цілі стиглі плоди зберігаються близько тижня. Головне — не тримати їх у герметичному пакеті без доступу повітря, щоб уникнути псування.

Маракуя привносить у раціон не лише екзотичний смак, а й помітну порцію вітамінів, клітковини та антиоксидантів. Один-два плоди кілька разів на тиждень — простий спосіб урізноманітнити меню і додати тропічних ноток навіть у звичайний день. Варто лише навчитися обирати стиглі фрукти і не боятися експериментувати з ними на кухні.